Чи є закінчення в слові різнотрав*я, які тут корені, який суфікс. чи є закінчення в слові , який тут корень, який суфікс.

різнотрав*я: корінь трав, суфікс (о), закінчення - я

: корінь прост, суфікс (я), закінчення нульове

 

 

мій ранок зазвичай починається з зарядки. я на 45 хвилин  раніше, ніж мені потрібно.

потім я акуратно вдягаю шкільну форму, швиденько зачісую своє коротке волосся. поки я займався зарядкою, мама з татом вже пішли на роботу – кожний на свою. сніданок вони залишили мені у холодильнику. я розігріваю його, сні, заварюю собі чаю.

а потім мене чекає день шкільних занять.

мій улюблений урок у школі – біологія та хімія. сьогодні його, на жаль, немає. ще я полюбляю фізику, українську мову та літературу. 

а спати намагаюся вкластися як можна раніше, бо люблю прокидатися рано. завтра буде новий день мого чудового життя!

  настояна на терпких травах, снується вереснева, лагідна тиша. рання осінь уже починає прясти сріблясте павутиння, губить білі пасма на левадах.небесна блакить стає ніжно-шовковою, здіймається все вище й вище, і по ній вже пролітають ранніми ранками журавлині ключі.зацвітають квіти осені, уже запалали червоні кострища жоржин побіля хат, майорять розмаїттям по-дівочому соромливі айстри, палахкотить ніжним жаром пелюсток вогниста сальвія, ще квітують рожеві і пурпурові мальви на високих стеблах, виграючи своїми дзвіночками тихий реквієм літу.у густій кроні кленів уже хтось бризнув ніжною позолотою, але вони ще не осені, киплять зеленим соком. задумливі берези вплітають у свої ніжні коси жовтогарячі кісники. тільки сосни стоять зелені, тисячами, мільйонами голочок прошиваю чи небесний шовк, розливаючи терпкий запах живиці.вереснева благодать. чудова пора зрілості. ясна прозорість. заколихана тиша. услід за нею починається пора тихої зажури, пора бабиного літа (за і. цюпою, 134