Твір "що я б зробив для школи , коли був би президентом"

як що би я була президентом,я все б зробила би для дiтей! дiтей гарто годували, роботи не було,урокiв було меншi.

але вчитися требо тодi   ми проводили багато заходів. от тільки сценарій доводилося продумувати мені одній, а іншим тільки говорити що робити. 

у нас була своя газета, де ми всіх запрошували на всякі збіговиська, конкурси, могли коментувати що відбувається в школі! потім зробили шкільне радіо. було прикольно. ясна річ, що воно було не зовсім справжнє радіо, але на перервах було весело. тут можна передавати привіти, розповідати про події в школі, або навіть про зміну розкладу, робити оголошення і просто нести всяку нісеніможна проводити тематичні вечори - спорт, кіно, музика, дружба народів. проводити всякі вікторини: рада старшокласників проти адміністрації школи, дівчинки - хлопчики, випускники - вчителі.тодi всi школа!

Доля народу - це доля кожного з нас, і залежить вона виключно від нас. від наших вчинків, думок, поведінки. ми не маємо права бути байдужими, і повинні робити все для того, щоб доля нашого народу була якомога щасливішою та світлішою. що ж потрібно робити для цього? ? ну найперше - змінити себе : відкинути егоїзм, байдужість, черствість, і тоді будуть зміни. україна починається з нас. ми повинні бути свідомими громаданинами своєї держави, не стояти осторонь її проблем, брати активну участь у подіях, від яких залежить її доля. думка "я не піду на вибори, мій голос ітак нічого не вирішить" повинна бути забутою раз і назавжди, і більше ніколи не звучати навіть у власних думках. наша щира любов до свого народу і є запорукою його щасливою долі. дуже шкода, що не всі це розуміють.

Жив у країні української мови прислівник. одного разу вигнали його з країни, адже вважали що він є непотрібним членом речення. прислівник дуже засмутився і пішов куди згодом усі мешканці країни української мови зрозуміли, що це було неправильне рішення, бо люди не могли до кінця висловити свою думку, розповісти потрібну інформацію. прислівник усім розповісти про час, місце події. порадилися інші частини мови і вирішили: потрібно покликати прислівника назад додому. він прийшов, усі вибачилися перед ним і існує ця країна української мови аж до тепер. і живуть там усі довго та