Іть зробити цe завдання

Вивчити - інфінітив, докон.вид, майбутн.час, 2 дієвідм. вчуся - особова ф., недокон.вид, тепер.час, 1ос., одн., 2 дієвідм. вчитимусь - особова ф., недокон.вид, майбутн.час, 1 ос., одн., 2 дієвідм. вивчивши - дієприсл., докон.вид, минул.час, 2 дієвідм. навчаючи - дієприсл.,  недокон.вид, тепер.час, 2 дієвідм. вивчено - безособова ф., докон.вид, мин.час,  2 дієвідм. вчилися - особова ф., недок.вид, мин.час, 1ос., множ., 2 дієвідм. будемо вчитись - особова ф., недок.вид, майб.час, 1ос., множ., 2 дієвідм. вивчений - дієприкм., недок.вид, мин.час, 3ос., одн., 2 дієвідм. вивчила - особова ф., докон.вид, мин.час, 3ос., одн.,  2 дієвідм. вчив - особова ф., недок.вид, мин.час, 3ос., одн., 2 дієвідм. вчимо - особова ф., недок.вид, теп.час, 1ос., множ., 2 дієвідм.

мені дуже подобається професія ветеринарного лікаря, тому що я люблю тварин. в майбутньому я виберу саме цю спеціальність. основна спрямованість професії ветеринара — лікування тварин, проте разом з цим у сферу діяльності входить і боротьба з антропозоонозами — захворюваннями тварин, які межують з людськими недугами. у сільському господарстві фахівець такого профілю запобігає порушення у застосуванні різних хімічних речовин, які, потрапляючи в їжу тварин, можуть накопичуватися і в кінцевому підсумку стати джерелом забруднення продуктів харчування.

професія ветеринара має дуже довгу історію. на перших етапах таке увага до здоров’я тварин лежало в основі особистісного підходу селян до худоби, проте з часом гуманність, об’єднавшись з медициною, вилилася в нову, досить популярну у всьому світі, матеріально прибуткову і актуальну професію ветеринара.

оскільки тварини дуже важливі для людей, справжній ветеринар повинен досконально ознайомитися з ветеринарним статутом, а також бути хорошим фахівців у сфері мікробіології та виробництві тваринницької продукції. для проведення якісної санітарної експертизи кожен ветеринар повинен бути знайомий з її методикою.

ця професія має і недоліки. недоліки професії ветеринара в основному виражені ненормованим робочим днем і нерівномірною завантаженістю, особливо під час міжсезоння. практикуються також приватні відрядження різної тривалості. поряд з цим негативною стороною також є безпосередній контакт з хворими тваринами. травми (укуси і навіть переломи) – у ветеринарів явище часте. це небезпечна робота. до того ж ветлікарі постійно контактують з інфекціями, в тому числі смертельними для людини, наприклад, сказом або чумку. на особливий ризик йдуть фахівці, що працюють у науково-дослідних організаціях і на станціях санітарно-ветеринарного контролю: періодично виникають захворювання, які, здавалося б, людство давно перемогло (сибірська виразка) та абсолютно нові інфекції (пташиний грип).

ще одна «небезпека» – постійно змінюються законодавство. кілька років назад по москві пройшла хвиля скандалів, пов’язана із забороною одного популярного в ветеринарії знеболюючого засобу. багато ветеринари йшли на ризик і продовжували застосовувати препарат при операціях, так як боялися, що тварини можуть не витримати больового шоку і померти прямо на операційному столі. але саме тому я і хочу отримати цю професію, щоб тваринам і їх господарям.