Твір на тему "як себе поводити в громадських місцях"

у магазині

. перш ніж зайти в магазин, треба пропустити тих,  хто з  нього виходить. якщо за вами хтось іде, притримайте двері. входячи в магазин, вітаються, виходячи — прощаю­ться. не вітаються в універмагах, а також там, де дуже багато людей і того, хто увійшов не помічають.

у магазині не курять. брати собаку в продовольчий магазин категорично забороняється. забороняється також чіпати продукти руками.

неодмінна вимога до працівника прилавка — ввічливість.

кожен покупець, незважаючи на стать, вік або суспіль­не становище, має дотримуватися черги. лише у виключ­них випадках можна просити тих, хто стоїть попереду, дозволу купити поза чергою. бажано пропускати без чер­ги тих, хто з дитипою на руках. не проштовхуйтеся між тими, хто стоїть у черзі, й не зазирайте через їхні плечі на товари, що лежать на прилавку.

продавця, який розмовляє з іншим покупцем або щось підраховує, не турбуйте запитаннями. покупець повинен почекати до того часу, поки продавець звільниться. що й скільки треба купити, обдумують наперед. той, хто за­буває, повинен скласти завчасно список покупок.

з продавцем поводяться відповідно до правил ввічли­вості. вимогливий, підвищений топ, як і гордовита поза,— ознака невихованості людини. з пропонувапими товарами треба поводитися обережно, не м'яти і не торкатися до них спітнілими, брудними руками. жінки під час примі­рювання плаття повинні намагатися не забруднити його губною .

якщо ви вирішите, що річ вам не підходить, треба подякувати і вибачитися за турботу. дехто має звичку, щоб приховати свою ніяковість після довгого вибору, ганьбити товар. нічого немає нетактовного признатися в тому, що пс маєте такої суми грошей, хотілося б подивитися й в інших магазинах або ще пе вирішили, купити чи ні.  неслід привчати себе без мети гуляти з магазину до ма­газину. магазини й без того сповнені покупцями.

обслуговуючи покупців, треба вміло і люб'яз-|во поводитися з ними, їм иибрати покупку. професійна етика вимагає від продавця поваги до всіх категорій покупців — від малого до великого. треба пам'я­тати, що обслуговування дітей (а часом і дорослих) — процес одночасно і виховний. обслуговуючи покупця, не розмовляють одночасно ще з кимось і не товар через плече. якщо покупець підійде до продавця, коли той рахує касові чеки або зайнятий чимось іншим, прода­вець повинен припинити своє заняття або принаймні ви­бачитися і попросити хвилинку почекати.

ответ: Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

Сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (Учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (Як учитель читає, учні слухають). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфологічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, буцімто). Інтонація речення може рекомпенсувати відсутність сполучника (Якщо підеш направо, загризе тебе вовк: Підеш направо, загризе тебе вовк), явище часте у розмовній та художній мові. У давнішій літературній мові, як і в народній, деякі сполучники виступають синкретично, в різноманітних синтаксичних функціях (наприклад, що в значенні бо, коли тощо).

Сполучники досліджували В. Сімович, Ф. Медведев, М. Вихристюк, А. Кващук, М. Каранська, А. Грищенко, Л. Кадомцева та інші дослідники.

Займе́нник — самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаку предмета, кількість, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, чий?, скільки? тощо. В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.

Объяснение:

"Весняна річка"

Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.

Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.

Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна!

*Думаю так підійде*