Зким я хотів би дружити", використовуючи фразеологізми: запасти в серце; гострий на язик; хліб і сіль; вкладати душу ; закачувати рукава.

дружба   - це важлива частина життя. я хотіла би мати найкращого друга. такий друг завжди все зрозуміє, підтримить мене за будь яких обставин. він ніколи не буде закачувати рукава, щоб побитися зі мною. у нього дуже м'який характер, добра душа. він одразу западе в серце, такого друга не зхочиш втрачити. я буду берегти нашу друбу. я не люблю людей, які гострі на язик, вони мене роздратовують. найкращого друга в наш час дуже важко знайти. раніше в багатьох містах та селах, гостей зустрічали хлібом і сілью, в знак шани. ці люди вкладали свою душу у цей хліб. я готова теж спекти такий хліб в знак пошани до моєго друга.

    завдяки друзям можна почуватися впевненіше навіть за найскрутніших обставин історія людства міститть чимало радісних прикладів того, як із друзів люди долають найвищі вершини. з вірним другом ніколи не страшно. він і , і захистить, і розділить із тобою всі труднощі.історично слово "дружба" пов'язане зі словом "дружина". тобто другом колись називали насамперед вірного товариша на війні. у звичайних обставинах дружба може виражатися в підтримці чи просто розумінні. коли справжній друг поруч стає на душі сонячно. проте саме в біді можна побачити, хто є твоїм справжнім другом. адже виняткові обставини виявляють істинну сутність людини. однак, на мою думку, не можна лише використовувати друзів, треба безпідставно їх любити. справжня дружба - це завжди взає. завдяки їй ми позбавляємось від егоїзму та вчимося людяності. а коли приходоть біда, нам не варто її боятися, адже дружба - це велика сила, яка перемагає будь-яке лихо.

я вважаю, на це питання нема однозначної відповіді.до нестями люди можуть любити зовсім мало-на початку відносин.потім розум стає главнішим за почуття і закохані поважають один одного,люблять, вони гарні друзі.а згодом можуть стати їх відносини звичкою.звичкою ділитись думками, та жити довго та щасливо єдиною міцною родиною.існує таке поняття, як любов до себе.на скільки ти поважаєш(любиш) себе, на стільки і тебе люблять оточуючі.тут зрозуміло, якщо любити себе дорогенького до нестями, це вже щось неадекватне.можливо також, людина, яка любить себе до нестями або хвора психично, або найвеликий егоіст.щось теж неможливо любити до нестями.хоча, існують такі люди, але мені здається вони хворі.завжди розум головніший за почуття.якщо з головою все гаразд.це моя думка.висновок: я вважаю, до нестями та постійно неможливо любити щось або когось! розум завжди головніший , навіть над почуттями! ™•