Написати твір про свою подорож україною. я вибрала карпати, гори. терміново плі

ответ:

мільйони людей у всьому світі проводять свою відпустку, подорожуючи. вони подорожують, щоб побачити інші країни і континенти, сучасні міста і руїни стародавніх міст, вони подорожують, щоб насолодитися живописними місцями, або просто для зміни обставин. завжди цікаво відкрити щось нове, побачити інший спосіб життя, зустріти різних людей, спробувати різну їжу, послухати різні музичні ритми і зробити багато фотографій.

тим, хто живе за містом, подобається їздити у велике місто і проводити свій час, відвідуючи музеї і художні галереї, роздивляючись вітрини крамниць і обідати в екзотичних ресторанах. міські мешканці зазвичай люблять тихий відпочинок в селі, або в горах, чи біля моря, гуляючи, купаючись і загоряючи на сонці.

більшість мандрівників і відпочиваючих беруть з собою фотоапарат або відеокамеру і знімають все, що цікавить їх — визначні пам'ятки міста, старі церкви і замки, види гір, озер, долин, рівнин, водопадів, лісів, різні види дерев, квітів і рослин, тварин і птахів.

пізніше, можливо декілька років опісля, фотографії та саморобні фільми їм про щасливий час, який вони проводили колись.

люди подорожують поїздом, літаком, на кораблі і на машині. у всіх способів подорожі є свої переваги і недоліки. і люди вибирають вид транспорту згідно своїм планам і меті подорожі.

якщо ми любимо подорожувати, ми побачимо і дізнаємося багато такого, що ми ніколи не зможемо побачити або дізнатися удома, хоча можна прочитати про це в книгах і газетах і подивитися по телебаченню. кращий спосіб вивчати ію — це подорожувати, а кращий спосіб дізнатися і зрозуміти людей — це познайомитися з ними в їх власних будинках.

Твори на тему «метелик» варіант 1. твір-опис метелика я часто бачу в саду метеликів-кропивниць або ж кропив'янок. вони невеликі, але помітні. у цих метеликів цегляно-червоні крильця з великими чорними цятками. метелики цього виду, звичайно, носять таку назву не тому, що п’ють кров. просто їхні гусениці виростають на кропиві. крила кропивниць гарної форми, верхня їхня частина виступає в порівнянні з нижньою. зубчасті краї крилець мережані чорно -білим. завдяки цим прикметам кропивницю не сплутаєш з будь-яким іншим метеликом. якщо метелик сидить на квітці, то можна побачити також нижню частину його крил. але вона зовсім неяскрава, сіро-бурого кольору з широкою жовтою смугою. я люблю спостерігати за метеликами цієї породи. особливо, коли по саду їх літає декілька. або коли метелик сидить на квітці, рівненько розправивши крила. здається, простягнеш руку та обережно візьмеш у долоні це диво. але варто потягнутися за нею, як кропив'янка вже знову тріпоче крильцями в повітрі.

Япогоджуюся з думкою, що навчатися ніколи не пізно, адже все життя людина вчиться. і якщо хтось цього не розуміє і перестає вчитися, то він багато втрачає, бо наука йде вперед, як і все життя.  виходить, немає чого соромитися того, що колись не встиг здобути вищу освіту або другу вищу, а часом і середньої хтось не має. та не це біда, коли людина розуміє, що вчитися треба, коли вона ладна подолати всі перешкоди, щоб тільки вчитися. біда, коли людина не розуміє цінності знання і ставиться до освіти прагматично: оце пригодиться в житті, а це незрозуміло навіщо вчити. не секрет, що освіта дає людині можливість більш вільно орієнтуватися у світі, дає справжнє розуміння про все навколо. отож і виходить, що вчитися ніколи не пізно поки є життя, треба вчитися далі.  підтвердженням цієї думки може слугувати повість с. васильченка "талант", герої якої вчителі. вони вже у школярів, але прагнуть здобути ще й університетську освіту, тож присвячують підготовці до вступу весь вільний час.  наразі у світі неабиякої популярності набула освіта для людей зрілого віку. і це не випадково, це не примха стареча, а сформована свідома потреба людини дізнатися якомога більше викликає справжнє захоплення те, як прагнуть старенькі вчитися, бо для них це і є життя. ніхто з них, мабуть, не скиглитиме про те, що вже, мовляв, пора збиратися на цвинтар, чого б його сушити мізок. вони розуміють, що вчитися — значить сподіватися на краще і продовжувати жити. з усього сказаного видно, що вчитися й справді ніколи не пізно.