Твір роздум для чого люді садять дерева

    серед бетонних стін кожного міста возвеличують своє гілля безліч дерев. вони саджаються з різними намірами. хтось просто дбає про зовнішній вигляд місцевості, а інші думають про користь очишення деревами забрудненого   повітря. дехто хоче залишити по собі слід, а комусь подобається куштувати сочні плоди. всі цілі незліченні і кожен має своє бачення призначення дерев, та найголовніше серед усього того є саме прагнення людини до збереження природиⓐ. 

дерева необхідну кількість кисню, без дерев  неможливим б було проживання людей на планеті земля. влітку дерева нам захист від спеки, очищають повітря. також з дерев виготовляють меблі, кухонні прибори, канцтовари та інше. зелені парки, ліси радують людське око, вони приносять естетичне задоволення.без дерев не було б притулу звірям, плазунам, птахам. 

  бережіть, любіть, саджайте дерева!

Відповідь:

15. Складіть речення з дієсловами дійсного (3, надпишіть час), умовного(1, рід, число), наказового(1, особа, число та безособовим(1).

Дійсний б:

1. В саду рясно цвітуть (теп.) півонії.

2. Скоро почнуться (майб.) канікули .

3. Пес радісно кинувся (мин.) назустріч господареві.

Наказовий б:

Вигуляй (ІІ особа одн.) собаку, коли повернешся додому.

Умовний б:

Якби не дощ, пішла б (ж.р., одн.) я сьогодні гуляти.

Безособове:

Світає.

Зробіть морфологічний розбір одного дієслова( на вибір).

В саду рясно цвітуть  півонії.

Цвітуть - дієсл., поч. ф. - цвісти, недок. вид, неперехідне, дійсн б, теп.ч., множ., І дієвідміна, присудок.

Пояснення:

1. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, і на заводі, і у полі пречудесно, причудово — розцвітай же, слово! (П. Тичина). 2. Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кучерявії в’язи, що повибігали на самий край і попростягали зелені лапи над річкою (П. Куліш). 3. Ми знімали картину, в якій було кілька прикордонних епізодів (Л. Смілянський). 4. Журавлі пролетіли і полудень принесли (Народна творчість). 5. А коли вони притихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М. Старицький). 6. Небагаті у мене скарби, Але й ті я не всі зберіг, Залишивши для віршів фарби І думок нешвидкий розбіг (В. Симоненко). 7. Нестрашні для мене вітри, Ні підводнії каміння, — Я про них би й не згадала В краю вічного проміння (Леся Українка).