Будь-ласка складіть і запишіть речення зі словом "услід" так щоб це слово було то прийменником , то самостійними частинами мови.

прийменником.  я довго дивилась  услід  відбуваючого потяга.

самост. частини мови (в даному реченні це прислівник).  він йшов за мною слід   у слід.

Фіа́лка запашна́   (viola odorata )  —  багаторічна рослина   родини  фіалкових . неморальний  релікт, регіонально рідкісний вид, занесений до червоної книги челябінської області (росія)[1] .  лікарська ,  медоносна ,  декоративна   та  ефіроолійна культура . цей вид відомий також під народними назвами  фіа́лка паху́ча ,  кі́нські копи́тця ,  пі́длісок, причому останні дві назви вказують на форму листя і типові місця зростання під кронами дерев.трав'яниста рослина   5-15  см заввишки. кореневище повзуче, малорозгалужене, товсте. надземні пагони повзучі, тонкі (завширшки 1,5-2 мм), укорінюються у вузлах.  листки зібрані в прикореневу  розетку , чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округло-яйцеподібні. черешки довгі.  листкові пластинки   при основі глибокосерцеподібні, по краю городчасті, темно-зелені, короткопухнасті або голі, з тупою верхівкою.  прилистки парні, цілокраї, яйцеподібно-ланцетні з торочками, довжина яких вдвічі менша за ширину. бережіть рослини адже вони такі гарні і безпомічні

Наші батьки зараз вони ще молоді, успішні, а ми, якими б самостійними нам не хотілося стати, поки так потребуємо їхньої . і вони завжди готові простягнути нам руки. навіть не віриться, що колись все може бути навпаки: вони стануть безпорадними і потребуватимуть нас. як же ми себе поведемо? чи станемо ми для них втіхою і радістю або перетворимо їх старість в пекло, як то кажуть в народному прислів'ї? я вперше ставлю перед собою це питання і намагаюся осягнути всю його глибину. можна знайти відразу для себе просту відповідь, що, звичайно ж, я буду завжди берегти і любити своїх батьків. але що ж насправді виявиться за цими словами? звичайно, це покаже моє життя. і тому, я думаю; що в першу чергу її потрібно побудувати розумно, на твердих моральних опорах: правильному професійному виборі, хорошій сім'ї і на повазі до людей. це буде найбільшою радістю для моїх батьків, як і для всіх інших матерів і батьків. саме цій відповідальності за моє життя вони мене завжди вчили. але є й інше. те, чого вони не вчили мене, але що я відчуваю сам. це турбота про них, відповідальність і за їхнє життя, за їх здоров'я, за їх душевний спокій і радість. я думаю про те, що не завжди мамині очі будуть такими іскристими, а батьківські - такими впевненими. як же хочеться затулити і уберегти їх від невгамовного часу і всіляких бід. і як же так зробити, щоб ці слова залишилися не просто словами?