Розкрити значення фразеологизма: 1. як гора з плечей звалилися. 2. пройти крим, рим и мидни труби. 3. хоч трава не рости. 4. або пан, або пропав. 5. дивиться наче баран на нови ворота. з трьома фразеологизмами складить речення.

1. вирішити всі проблеми, виговоритись, полегшення.

2. побувати у всьому світі та пройти всі труднощі. 

3. -

4. якщо ти маєш сили все подолати, то ти виживеш, а якщо в тебе немає надії на це, то ти пропадеш.

5. якби то нічого не знає, бачить або чує перший раз. 

1. відчути полегшення

2. мати великий досвід 

3. всеодно 

4. йти на великий ризик

5. нічого не розуміє

речення:

1. я розповіла мамі про отриману двійку і мені як гора з плеч звалилася.

2. я пояснювала максиму ,а він дивився на мене ,наче баран на нові ворота розгубленим поглядом.

3. ідучи на кастинг яя думала : "а, будь ,що буде. тут вже або пан, або пропав! "

- доброго дня!

- доброго дня! за якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.

- я хочу прочитати повість пауля маара "машина для здійснення бажань".

- дуже добре. зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "м". 

- дякую за .

- бачу, що ти знайшла те, що шукала.

- так.

- давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.

- будь ласка, - відповіла я. і протягнула їй книгу.

- цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. тому буду рада бачити тебе через два тижні. маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу. 

- звичайно, що так. до побачення!

- бувай. всього тобі найкращого!

приготування до великодня у нашому домі починається заздалегідь – з вербної седмиці. це пов’язано з тим, що всі ми хочемо взяти участь у богослужіннях страсної седмиці, вивільнити час на молитву та інші справи.

протягом тижня діти готують писанки: видувають вміст яєць та розписують їх писачком і спеціальними фарбами за старовинною українською традицією. цьому їх навчили у художній школі. ці маленькі сувеніри готуються не просто так: кожна писанка призначена у подарунок – для бабусі, друга, подруги, а загалом – для будь-кого, кого дитина захоче привітати зі святом.

основна робота з приготування пасхальної трапези проходить у велику суботу. деякі кажуть, що треба починати у великий четвер: прибирати, готувати, митися – навіть назву цьому дню відповідну – чистий четвер. але ми такої традиції не дотримуємося, бо фізично неможливо пов’язати в одне службу в храмі, школу та усі і клопоти у цей надзвичайно важливий для кожного християнина день.

у нашій родині таке правило: на святковий стіл готуються кілька простих м’ясних страв, а головне – паски та крашанки.

приготування починаємо зранку. батюшку не чіпаємо, даємо перепочити і приготуватися до головної служби. а тимофій – найстарший син – займається прибиранням.

молимося – і за діло. спочатку замішуємо тісто для паски. рецепт дуже простий. щоб вийшло смачно, треба дотримуватися у діях послідовності і знати деякі господарські таємнички.

на всіх етапах діти беруть найактивнішу участь. я тільки координую їхні дії і роблю найтяжче – заміс тіста.

опару готує старша дочка: в емальований посуд наливає молоко (0,5 л), підігріває до 38-40с, додає цукор (2 ст. щіпку солі та дріжджі (70-80 г, вони добре розчиняться у теплому молоці). щоб пасочка вийшла пухка, можна частину молока замінити мінеральною водою (десь півсклянки).

потім у посуд всипаємо просіяну муку до консистенції середньої густини сметани. вимішуємо, щоб не було грудок, і ставимо посуд з опарою в миску з теплою водою (приблизно на 15 хв). готовність опари, що вибродила, визначається появою пухирців, які лопаються: опара починає «сідати».

поки катя готує опару, найменші діти – ваня і сонечка – розтирають яйця з цукром (15 жовтків на півкіло цукру). розтерті яйця з’єднуємо з готовою опарою, додаємо 2 пакетики ванільного цукру, родзинки, курагу, порізану кубиками, дрібно натерту цедру 1-2-х лимонів. при бажанні можна всипати шафран та імбир (на кінчику ножа).

тепер додаємо муку (приблизно 2 кг), викладаємо тісто на стіл і вимішуємо. це найскладніший і найвідповідальніший етап. від нього залежить «легкість» та м’якість паски (вона довго не черствітиме). зазвичай я витрачаю на це хвилин 20.

добре вимішане тісто з’єднуємо з розтопленим та охолодженим вершковим маслом (250 г), підкачуємо у горбочок, викладаємо у велику каструлю, посипаємо мукою і накриваємо рушником.

поки тісто підходить, фарбуємо яйця. як фарбу використовуємо відвари з лушпиння цибулі (його збираємо з початку великого посту), кори дуба, шишок вільхи та порошку шафрану (він надає білим яєчкам золотисто-жовтого кольору). перед занурюванням у барвник до деяких яєць прив’язуємо листочки, травинки – таким чином шкаралупа прикрашається оригінальним природним малюнком. готові крашанки для блиску іноді змащуємо олійкою.

після двох обминок готове й тісто. діти його у змащені натуральним смальцем форми (на 1/3 об’єму), а хвилин через 40 ставимо у духовку, розігріту до 180-200с. печуться паски десь 40-60 хвилин, час залежить від розміру форми.

готові охолоджені пасочки зверху змащуємо : 2 яєчних білки збиваються міксером з цукровою пудрою (400 г) та посипаємо кондитерськими прикрасами. ця робота приносить дітям найбільше задоволення.

взагалі я дуже люблю готувати, для мене це не тягар. але часом буває важко, не все встигаєш, і здається краще і швидше купити паску в магазині. та я перемагаю цю спокусу, бо розумію, наскільки важливими для дітей є спільна праця, очікування свята й сам церковний обряд: освячення власноруч спеченої пасочки та прикрашених яєць.

дорогі матусі, даруйте своїм дітям побільше радісних хвилин, бо згадка про них залишиться на все життя.