Доповнити переказ міркуваннями проте на чому має триматися держава що може зробити людей країни щасливими і висловити власне ставлення до вчинків діогена

Прихід весни можна вгадати за ароматом свіжості, який є її. так і кажуть: «у повітрі пахне весною». запахи весни бувають різні. спочатку, коли тане сніг, весна пахне м'якою вогкістю. по дорогах біжать струмочки, з дахів краплі. перестук крапель чути звідусіль. іноді з гуркотом відриваються від дахів, та розбиваються на асфальті підталі крижані бурульки. з кожним ранком все помітніше, як меншає на вулиці снігу та льоду. потім, коли сніг майже зійде, весна пахне мокрою землею. це означає, що грунт відтанув після холодів та оживає. напровесні на вулиці ранком стоять густі тумани. під їх покровом крізь землю тихенько пробивається перша зелена травичка. щоранку помічаєш, що її стає все більше. озирнутися не встигнеш, як свіжа трава одягне землю в нове зелене убрання. а ще тиждень тому сира земля стояла голою, без єдиної травинки. навесні знову починають лити часті дощі. вони ще прохолодні, але вже не крижані, як пізньої осені. по ранках ще холодно, а вдень, коли пригріває сонечко, стає тепло. не знаєш навіть , як вдягнутися правильно. нарешті дерева та кущі. вони готуються до літа. по стовбурах біжать свіжі соки, поступово набухають бруньки. вони розгортаються в перші, ще дуже маленькі та клейкі листочки. перша зелень радує око. в цей час я так радію цим скромним першим проявів весни, як потім влітку не радію навіть найпишнішим квітам.

Михайлик дуже розумна і розвинена дитина.  biн  сам навчився читати і з того часу перечитав всі книги, що «ще не встигли докурити в селі». з надзвичайним задоволенням ходить він до школи. його не лякає навіть те, що по холоду доводилося бігти на заняття без чобіт. але михайлик пізнає навколишній світ не тільки в школі. багато казок та легенд розповідає хлопчику мудрий дід дем’ян. з щедрівок, які взимку співали селяни, він дізнається про народні звичаї та прикмети. батько привчає сина до хліборобської праці, а мати виховує в ньому любов до природи: «роси, легенького ранкового туману, п’янкого любистку, м’яти, макового цвіту, осіннього гороба і калини», вчить розуміти її. саме тому михайлик такий чуйний і уважний  до світу природи. його ніжна душа прагне дива. він мріє, щоб люди ніколи не «одлітали» з села. хлопець вміє співчувати чужому лиху, прагне бідним людям з голодного краю. мені дуже сподобався михайлик за його щире серце, чесну і доброзичливу вдачу. я захоплююсь його чуйністю до природи, а також багатою уявою. мені здається, що цей хлопець, коли виросте, стане прекрасною людиною, яка буде любити рідний край, працювати для нього.