Укажіть, з якої кількості частин складається речення. жити серед людей – все одно, що ходити в казковому саду, де навколо тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси, і треба так іти і так доторкуватися до квітів, щоб не впала жодна крапля (в. сухомлинський

1. жити серед людей – все одно, 2.що ходити в казковому саду, 3.де навколо тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси, 4. і треба так іти і так доторкуватися до квітів, 5.щоб не впала жодна крапля (в. сухомлинський).

з 5 частин.

речення складається з п'яти частин:

1. жити серед людей – все одно,

2. що ходити в казковому саду,

3. де навколо тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси,

4. і треба так іти і так доторкуватися до квітів, 

5. щоб не впала жодна крапля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Купуючи продукти, будьте економними. я охоче беру участь у концертах. ставитися до людини треба уважно. у зоопарку є два шимпанзе. я хворів застудою. справку з лікарні можу надати. прошу не відмовити у моєму проханні. зошит з . заняття закінчаться у червні. власний погляд на це питання. завідувач відділу був на місці. через брак часу я не встиг виконати завдання. дмитро охоче відвідав театр. заступник директора має власний кабінет. комісія з питань блаугострою. родина петренків мешкає за новою адресою. комісія київради схвалила проект забудови міста. його позбавили права власності. зустріч відбувалась у травні. ми замовили обід у ресторані. треба довести теорему швидко. з цього випливає висновок. не причиняйте зла іншим. шкільні заходи завжди змістовні. наступне питання протоколу. характеристика студента. зібралося багато колишніх випускників.

Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення. службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка).