Верба на веснi текст-опис (5-7 речень)

кожної весни верба пробуджується від сну, скидає сріблясті намистинки снігу і причаровує весняною вродою кожного спостережливого перехожого. своїми пухнастими і ніжними   котиками вона тягнеться ближче до сонечка і вбирає в них теплий мед золотих промінчиків, а   коріннячком підбирається все ближче до води. люди звеличують весняну красуню в піснях і віршах, а молодики виказують свої прояви кохання даруючи дівчаткам вербові букети. посвячені на свята гілочки, люди весь рік зберігають в світлому куточку оселі, вважаючи їх за справжні оберегиⓐ. 

Напевно їхня сімя така багата як собака кудлата.                                         гей ідімо шукати його він десь сидить як миша під віником                           ну давай перстань добирати собі місця як курка на гнізді                           не давись на мене так як кіт на сало

Коли я був маленьким ми з мамою були у селі. вона повела мене помилуватися природою.  спочатку ми йшли дубовою посадкою.потім я побачив білу поляну.я підбіг ближче і поринув у щось пухнасте і м"яке.то були кульбабки.я нахилився  подивитися на квіточки ближче.в них були шапочки з легких пушинок. тоді дмухнув вітерець і вони полетіли .як же це було красиво! нас вкрило неначе снігом серед літнього лугу.  ми ще довго гралися дмухаючи один на одного.той кульбабковий пух лоскотав мене і мені було смішно та радісно.