Ть будь ! 30 і! скласти діалог між двома п'ятикласниками, які побували на організованій кінологічною спілкою україни виставці цуценят. однокласники діляться враженнями від побаченого, кожен розповідає, яке цуценя він хотів би мати і пояснює чому. урепліках діалогу використайте в ролі означень деякі із поданих у рамці слів ( на вибір цікава (виставка), корисна (інформація), чудові (тварини), різні (породи), кімнятні (цуцики), мисливські (собаки), сторожові (пси), вірні (друзі), правильне (виховання), необхідне (дресирування), гідні (умови), гарне (ставлення), собача (вдячність і відданість).

Ми нерідко чуємо, що має бути "національна свідомість". але що ж саме мається на увазі? по-перше, йдеться про патріотизм. національна свідомість не може існувати без нього. справжній громадянин мусить пишатися своєю батьківщиною. але самої гордості мало. варто вміти боротися за її честь та гідність, бути відповідальним за неї. ми всі народжуємося людьми, але особистістю і громадянином потрібно себе зробити. потрібно виховувати себе з самого дитинства, а не очікувати, що все це потім прийде саме. не можна очікувати, що за нас громадянами будуть хтось інші. важливим компонентом національної свідомості є небайдужість до того, що відбувається в державі. справжній патріот повинен мати активну громадянську позицію і не нехтувати своїми громадянськими обов'язками. у скрутні часи пробудження національної свідомості буде найбільш доцільним. нажаль, не завжди мирне небо над головою, тому за нього доводиться боротися. у малих дітей варто з самого початку плекати любов і повагу до рідної країни. батьки завжди є прикладом для малечі, тому вони самі мають бути в очах дітлахів справжніми громадянами. людина, що є національно свідомою не стане смітити на природі, ворувати, нечемно поводитися з іншими людьми. така людина вже дійсно є розумною достойною та обізнаною. вона є справжнім взірцем. варто рівнятися саме на таку людину. якщо всі люди нашої держави будуть мати національну свідомість - рівень життя буде набагато вищим. тому що, хоч ми не завжди це визнаємо, дуже багато чого залежить саме від нас.

Щойно переїхавши в новій дім я звернула увагу на те що на подвір.ї    біля будинку зовсім сіро і похмуро, і тому дуже тривалий час я навіть відмовлялась від прогулянок.але згодом зрозуміла, що потрібно змінити   щось в дворі, щось що милуватиме око і запрошуватиме знову і знову повертатись туди.так ,порадившись з батьками і заручившись їх підтримкою і , ми заклали невеличкий садочок з декількох дерев .тепер я дуже часто і з величезним задоволенням проводжу час на подвір.ї, там де росте посаджене мною невеличке деревце- деревце в моєму дворі!