Будь ласка, іть) це ! мені треба 3 речення з сурядними сполучниками , але щоб вони з'єднували частини складного речення і ще 3 речення, але з підрядними, щоб вони з'єднували частини підрядного речення. благаю іть!

1сурядні пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем. усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки. задощило, і фільмування довелось припинити.

2підрядні сердега так перелякався, що аж тремтить.  не можна допустити, щоб людиною керував страх. ударив грім, що аж шибки затряслися в домі.

Заварити кашу всі ми люди і звичайно дуже любимо заварити каші,що означає зробити багато проблем,які ми повинні вирішувати самі.адже, як кажуть : "наші проблеми,самі вирішуйте! " але чи задавалися ви питанням, може людина сама, без оточуючих людей справитися з її проблемою? на моб думку, ні. ми не знаємо, яка є людина ,в душі,що в неї на серці. адже, ми знаємо, що всі люди різні, з цього робимо висновок, що у кожної людини певна психологічна і моральна межа. тому, людям вирішувати їх "зварену кашу" ,бо ви не знаєте, якими наслідками може це обернутися до творця каші. отже, пам'ятайте,ми всі варимо кашу,щоб життя було трішки легше, одне одному проходити різні важкі життєві обставини. "як ви до людей, так вони до вас! " але не буду спорити,краще взагалі не варити кашу, а вирішувати все поступово.

Снезапамятных времен курица у людей была предметом шутливых насмешек. она не летает, хотя имеет крылья, не вьет гнезда, боится воды, не видит в темноте, пуглива, глупа. недаром говорят, что рак — не рыба, а курица — не птица. отсюда и выражения: «курам на смех» (даже глупые куры и те смеются); «мокрая курица» (о человеке, имею­щем жалкий вид); «нацарапал, как курица лапой» (о неразборчивом почерке); «куриная память» (о забывчивом человеке); «раскудахтался, как курица» (о болтливом человеке); «бродят, как куры» (о праздных зеваках, бестолково слоняющихся туда-сюда). хорошо смеется тот, кто смеется последним — крыл. сл. выражение это принадлежит французскому писателю жану пьеру флориану (1775 1794), употребившему его в басне «два крестьянина и туча»