я і українська мова
мова українська — єдина, неповторна… скільки судилося пережити їй! а тепер ми, нащадки, у xxi столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. вільно, без перешкод.
«мова — це душа народу, народ без мови — не народ», — справедливо сказав поет володимир сосюра. мова — відображення змісту нашого життя. у кожного народу своя мова. це великий скарб, який треба шанувати, берегти і плекати. якщо забувається мова, то народ, який користувався нею, зникає морально.мені дуже хочеться, щоб назавжди відродилась наша мова — різнобарвна, як кольори веселки, співуча, як солов’їна пісня.
прийшов вересень. після серпневих теплих днів настала золота осінь. дивовижна пора року. погода стає мінливою та холодною. осінній ліс приваблює не лише красою, а й своїми щедрими подарунками.під лагідними променями сонечка блищить чорна бузина, розчервонілися соковиті плоди журавлини, калини,шипшини…. багрянє листя на деревах та жовтолиста ковдра під ногами ввібрала всю красу осені. і нарешті настала шкільна пора. тільки осіню ми зустрічаємо своїх однокласників,після довгих літніх канікул, яких давно не бачили.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Синтаксичний розбір речення двадцять пятого травня відбудеться останній дзвоник.
двадцять пятого травня відбудеться останній дзвоник.
останній дзвоник - підмет
відбудеться - присудок, підкреслюється двома лініями.
двадцять пятого травня - обставина, підкресл. штрих-пунктиром