Іть написати текст фонетичною транскрипцією григорій сковорода-один з визначних гуманістів свого часу; він був широко обізнаний з творами стародавніх і сучасних філософів, володів латинською, грецькою, польською, німецькою та церконо-слов'янською мовами. багато його поетичних творів та висловлювань набули популярноста серед народу. гуманістичні, демократичні та просвітнецькі ідеї г. сковороди вплинули на розвиток передової філософської та суспільно-політичної думки україни, а його поетична спадщина заклала підвалини класичної української літератури.

[г р и г о! р і й с к о в о р о д а! / о д и! н з в и з н а ч н и! х г у м а н′ і! с т′ і в с в о г о! ч а! с у/ в і н б у в ш и! р о к о о! б і з н а н и й з т в о! р а м и с т а р о д а! в н′ і х і с у ч а! с н и х ф і л о! с о ф і в// в о л о д і! в л а т и! н с′ к о й у/   г р е! ц′ к о й у/ п о! л′ с′к о й у/ н′ і м е! ц′к о й у т а ц е р к о! в н о /с л о в й а! н с′ к о й у м о! в а м и//  б а г а! т о й о г о! п о е т и! ч н и х т во! р і в т а в и с л о! в л′ у в а н′ н а б у! л и п о п у л′ а! р н о с′ т′ і с е! р е д н а р о! д у//   г у м а н′ і! с т и ч н′ і/ д е ! м о к р а т и ч н′ і т а п р о с в і! т н е ц′ к і   і д е й і г/ с к о в о р о д и! в п л и! н у л и н а ро! з в и т о к п е р е д о в о! й і ф і л о! с о ф с′ к о й і т а с у с п і! л′н о/п о л′ і т и! ч н о й і д у! м к и у к р а й і! н и/ а й о г о! п о е т и! ч н  а с п а! д ш ч и н а з а к л а! л а п і д в а! л и н и к л а с и! ч н о й і у к р а й і! н с′ к о й і л і те р а т у! р и//]

! - наголос

тая вчилася в школі на "відмінно" і йшла на золоту медаль. вся правильна, з суворої сім’ї, вона була завжди під контролем: у певний час поверталася додому, ніяких прогулянок в сумнівних місцях і з сумнівними людьми. і, звичайно ж, ніяких хлопчиків! але хіба сильні заборони, коли настає настільки ніжний і вразливий вік?

так в 10 класі дівчинка несподівано закохалася в нього. він був невисокого зросту, натуральний блондин, молодий практикант — вчитель історії. так і жив зовсім неподалік, що було на руку закоханим: вони могли бачитися часто.

і от якось пролунав дзвінок у мої двері. я дуже здивувалася, побачивши цю парочку в проході. якось сумно опустивши очі, тая тихесенько попросила у мене грошей.

у серці якось похололо і відразу стало зрозуміло, що сталося щось страшне і неправильне. так і було. виявилося, що вона вагітна.

даремно я тоді не висловила саші все те, що думала про нього, можливо, це б запобігло подальші помилки. але розуміючи, що вони все одно зроблять аборт, я грошей чи ні, я вирішила дати.

все пройшло добре, таїсія перенесла все нормально, але продовжувала відносини. як вона на нього дивилася — це не передати ніякими словами. у цьому погляді було стільки ніжності, любові, довіри і надії, що кожен починав світитися в аурі її почуттів.

у тому числі й олександр.

через певний час я знову зустріла її, поцікавившись про самопочуття і відносини. за її словами, все було добре. тая закінчувала 11 клас. через пару місяців стало зрозуміло — вони чекають малюка.

вагітність протікала просто немислимо: щоб мама не відправила її робити аборт, довелося приховувати, як тільки можливо. вона одягала тільки вільний одяг, а під час передбачуваних критичних днів ретельно підфарбовувала фарбою прокладки. мама дізналася все лише на сьомому місяці, коли застала доньку під час переодягання.

розпис була запланована на січень. на тонкому пальчику красувалося красиве золоте колечко. вона так чекала цього дня — з трепетом і любов’ю, як і малюк під серцем. в загс прийшла заздалегідь, чекаючи свого майбутнього чоловіка і батька її дитини.

час наближався, але його не було. і через 5, 10, 30 хвилин. його не було взагалі.

малюк дуже схожий на маму. тільки от тата у нього поки немає. зате зведених братів або сестричок, за чутками, троє.

Зима. царство снігу і морозу. одна з його прекрасних картин — цей зимовий ранок. як добре прокинутися уранці і відчути початок нового зимового дня! прокинешся, сплигнеш зі свого ліжка, підбіжиш до вікна — і твої очі відразу ж засліплює океан кришталево-чистого снігу. він, немов дорога тканина, блищить і переливається під скупими променями зимового сонця.дерева на вулиці теж у важкому дорогому одязі. пишно і в той же час якось загадково коштують вони, оповиті білою рихлою тканиною. на гілках деяких дерев розвішені годівниці. снігурі, горобці і інші птахи прилітають туди підкріпитися. приємно і весело спостерігати за шумною метушнею птахів! уранці може піти сніг. іноді він густий, пухнастий, а ще може ледве іскритися на сонці. тоді, здається, що з неба сиплеться легеня і майже непомітне срібло — і увесь ранок через це стає святковим. дуже приємно бути на вулиці зимового ранку, дихати його чистим морозним повітрям!