Склади і запиши невелике міркування про те, що означає поважати себе, мати почуття людської гідності

народна педагогіка вчить нас шанувати старших, але найперше своїх батьків. адже в гарній дружній сім'ї діти ростуть в атмосфері любові та чуйного і добродушного ставлення одне до одного. 

Хто я? хто ми? чи ми і ви -  родичі? чи ви і ми - друзі? ці всі питання є риторичними, але все ж необхідно знайти відповіді на них. я спочатку повинен визначитися, ким я є в суспільсві. чи ми повинні задумуватися над цим? чи потрібно себе запитувати? ким люди, ким вони є для нас? ким ми повинні бути для інших людей? мене і кожного повинна турбувати ця поблема, адже тільки так зможемо себе змусити бути свідомими, а ставши на дорогу визначеності тоді ми визначимося із місцем серед людей. але все  ж наразі я скажу, що серед людей я повинен перш за все бути людиною! (думаю ,я новенька якщо,що)

Жив собі маленький жолудь на прізвисько малий. він був найменший з усіх жолудів на своєму дереві, і тому всі більші жолуді кепкували над ним, що його дуже легко розчавити. і от одного разу, коли великі жолуді зібралися та знову стали кепкувати над малим, йому стало дуже сумно, він образився і розплакався. а тут якраз прийшли злі хлопці-бешкетники і почали рвати і чавити жолудів. великі жолуді злякалися і закричали: «і! » маленький жолудь почувши це відразу прибіг, хлопці побачили його і стали чавити, але так і не змогли це зробити. тоді хлопці подумали, що цей жолудь напевне зачарований, злякались і порозбігались. а всі великі жолуді підбігли до малого, почали його підкидувати вгору і красно дякувати за те, що врятував їх від бешкетників! а після цього всі маленького жолудя почали шанувати і ніхто більше його не ображав.