Твір роздум про вчинки людей на основі власних спостережень.

останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.  я відвідую заняття школи карате. стало відомо, що ігор п. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. ми знали, що за ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. але щоб ось тренер довго розмовляв із батьками ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.  на одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. ми вишикувалися в дві шеренги. ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. ігор плакав. йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. я думаю, що це буде йому уроком на все життя. ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі. 

Так  гарно  сьогодні  ввечері!   чи  не  так, тату? -  я  з  тобою  повністю  згоден,  доню.  адже  не  кожного  дня  ми  буваємо  на  природі  біля  вогнища.                                                                                                                     - ти  не  хочеш попоїсти?   я  трохи  зголодніла.                                                               -   не  відмовлюсь.будеш  смажене  курча?                                                                   - а  що  робитимемо  завтра?                                                                         -  підемо  ,  а  поки  поспи  трохи,  бо  тобі  знадобиться  енергія  для  завтрішнього  дня.

Синтаксичний аналіз речення.   1(коли б ябув вітром буйним), 2[яб розгонив чорні хмари], 3(щоб від хмар не слалисьтіні), 4(щобсміялось завжди сонце).     (коли — ═),  [— ═], (щоб ═ (щоб ═     речення складнопідрядне з паралельною (1 та 3, 4) та однорідною підрядністю (3 і 4), розповідне, стверджувальне; 1-е просте, підрядне умови, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 3-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 4-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.   граматичні основи: 1)            підмет: я (займ.);           присудок (складений дієсл.): був б[и] вітром (дієсл.-зв’язка + ім.); 2)            підмет: я (займ.);           присудок (прост. дієсл.): розгонив  б(и) (дієсл. умовн. спос.); 3)            підмет: тіні (ім.);           присудок (прост. дієсл.): не слались (дієсл.); 4)            підмет: сонце (ім.);           присудок (прост. дієсл.): сміялось (діє    другорядні члени речення: -        означення узгоджені: буйним, чорні – прикм.; -        додатки: хмари (прямий; ім.); від хмар (непрямий; ім. з -        обставина часу:   завжди (займ.