Треба скласти речення з поданими фразеологізмами: умивати руки скинути маску змащувати салом п'яти p.s: будь ласка, речення на рівні 10-го класу

          кожного дня ми вдягаємо гримасу, але михайлик уміє скидати цю маску вчасно. я ніколи не умиваю руки , коли мамі потрібна .   коли дмитрик вправно змащує салом п"яти юля не звертає уваги, однак дмитро перегенає палку з поведінкою!

відповідь:

      кирик микола михайлович --- успішний директор школи з 2002 р., вчитель ії вищої категорії, вчитель-методист. його люблять учні, поважають батьки, з нього беруть приклад вчителі. як йому вдалося досягти успіху? дізнаємось про це в нього.

      - миколо михайловичу, яка найхарактерніша риса вам досягти такого успіху?

      - я , що це не одна риса, а їх сукупність. в першу чергу, це — наполегливість у досяганні мети, впевненість у власних силах та підтримка колег.

      - як ви встигаєте все зробити?

      - як кажуть: "дорогу здолає той, хто йде". тому роботу потрібно правильно планувати та вчасно виконувати.

      - що ви мрієте змінити в школі?

      - хотілося б   у кожний кабінет придбати телевізор та мультимедійну дошку, забезпечити кожного учня на уроці інформатики доступом до персонального комп'ютера.

      - дякуємо за цікаві відповіді, бажаємо наснаги в подальшій творчості.

пояснення:

Нормально? жив-був горобець на ім'я петя. мама ласкаво називала його «мій пташеня», такий він був маленький і гарненький. мама його дуже любила і розповідала йому всякі цікаві історії зі свого життя. петя завжди уважно слухав мамині розповіді, сподіваючись, що в житті все може стати в нагоді. коли він підріс і почав літати самостійно і далеко, з ним трапилася біда. він заблукав. поблизу не виявилося нікого, хто б міг підказати дорогу додому. тоді петя задумався і став згадувати мамині історії. незабаром він згадав, як мама розповідала, що теж у дитинстві заблукала, а їй зірки. петя зрадів і підняв голову догори. зірки вже з'являлися на вечірньому небі і з цікавістю спостерігали за маленькою пташкою. воробей попросив їх йому, і вони з радістю погодилися. сміючись, вони вишикувалися в стрілочку, яка вказувала шлях до будинку. петя подякував веселі зірки і помчав додому. він летів і думав: «як добре, коли є у кого попросити про , головне - не сумувати, вихід завжди знайдеться! ».   коли петя потрапив додому, відразу ж розповів мамі, як йому її історія. а мама сказала, що просто так нічого не почуєш, все потрібно осмислювати, а прийде час, - застосовувати.