"твір-роздум слово не повинно розходитись з ділом " ."

я дуже умний.я все зроблю.я король.я на все видповим

 

 

Кожен погодиться з тим, що сьогодні дуже багато образ серед людей, які псують відношення й взагалі настрій. образа, як тяжкий камінь на серці. його можна прибрати, але це треба вміти зробити. поміркуймо, яку користь приносить образа на когось? на мою думку, ніяку. навіщо тоді мучити себе та інших. звісно, що це нікому не потрібно. який же існує спосіб, щоб врятуватись від цієї "напасті"? все досить просто. потрібно лише пробачити. прощення- це найкорисніші ліки від образи на когось. можливо, для когось ці ліки занадто "дорогі", через гордість. мені завжди є думка про те, що якби я помилилася, то дуже б хотіла, щоб мене пробачили й не тримали довго образи. завжди потрібно ставити себе на місце тієї чи іншої людини, яка нас образила, чи яку ми образили. це справді є. отже, не потрібно берегти у своєму серці місце для образ. там повинно завжди залишатися місце для любові та доброти

Моє рідне місто – найкраще на землі. не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. так було завжди. кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу затишку. воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією. наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. тут є алея слави ветеранів , пам’ятник невідомому солдату, великому т. шевченку та бульвар г. сковороди з персонажами його творчості. в цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. а на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів. головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут. найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.