Числівник "першу" це порядковий чи кількісний

числiвник першу порядковий

  , коллега! -  и вам желаю здравия! хороший день сегодня, не так ли? - соглашусь с вами. погода на высоте! греет солнце, да и туч сегодня не много, солнечно. люблю такие дни. - я тоже. в такие дни хочется радоваться жизни, думать о хорошем. - кстати,  вы не заметили что с солнечной погодой поднимается настроение? - соглашусь, коллега. настроение то, что надо. ведь солнце как и луна влияет на человека. - это верно! а температура сегодня какая?   не скажете? - 26°с вроде бы, благоприятная, я бы сказал. - хорошая, приятная, и не холодно, и не жарко. - пожелаю в такой день вам удачной работы, напарник. - взаимностью отвечу. до встречи! - до встречи!

сиджу біля вікна і аж замираю від задоволення. таке все тут гарне, сповнене чимось новим і незвичним! он берізонька росте, край самої дороги. ніколи ще я не бачила такої гарної берізки. така струнка і витончена, гілочки, мов ручки, простягла до дороги. а далі хатинка. біленька, біленька. біля неї квітник. і яких тільки квітів тут нема! і ромашки, і троянди, і гербери, і хризантеми, і пі їду ще далі, починається листяний ліс. стільки гарних дерев, а як чудово було б тут зупинитись і посидіти на природі. раптом навколо стало так темно і сумно. важкі краплини дощу вдарили по склу. так пройшло хвилин 30, і весь цей час мені було так нелегко на душі. я думала, ніби природа гнівається на мене за те, що я дозволила спостерігати собі за цим райським мої роздуми перервало лупотіння граду по вікні автомобіля. через краплини я побачила, що здійнявся величезний вітер, що переріс в ураган. він зривав листя, і те покірно кружлялось у вихрі, а потім знесилене падало додолу. я довго спостерігала за негодою, а пізніше під монотонний стук граду та дощу об моє вікно  заснула.