Підібрати перевірочні слова до слов: просьба, нігті, кігті

ніготь - нігті

кігті - кіготь

просьба - не

ніготь-нігті

кіготь-кігті

 

Моя сім'я живе у трьохкімнатній квартирі, яка знаходиться на другому поверсі багатоповерхового будинку. у мене є своя кімната. вона велика і світла, тому що вікно виходить на південь. на вікні гарні білі гардини, на підвіконнику цвітуть сині фіалки. стіни обклеєні світлими шпалерами. справа від дверей знаходиться моє ліжко, застелене м'яким пледом. над ліжком висить килимок. біля ліжка - стіл з полицями, за яким я роблю уроки. на полицях - мої підручники і зошити, на столі стоїть мій комп'ютер. телевізор знаходиться на тумбочці, що біля вікна. зліва батько мені влаштував спортивний куточок. на стіні він прилаштував шведську стінку, у стелю вмонтував кільця, є ще перекладина для підтягування. на підлозі моєї кімнати застелений ворсистий килим в тон шпалерам. я дуже вдячний своїм батькам за таку чудову і затишну кімнату.

ответ:

у родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від

їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.

1. іменники середн. роду в родовому відмінку однини закінчуються

лише на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій, зрідка — у мішаній

групі): мі́ста, села́ , плеча́ , прі́звища; умі́ння, знаря́ддя, мо́ря, обли́ччя,

узбі́ччя, по́ля.

2. іменники чол. роду із закінченням -о в родовому відмінку однини

набувають закінчення лише -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій

групі): ба́тька, дмитра́ , дороше́нка, тесле́нка, франка́ , шевче́нка; анто́ся,

бене́дя, олексі́я.

2.1. іменники чол. роду в родовому відмінку однини з основою на

приголосний набувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від значення   істоти або значення неістоти, конкретного чи абстрактного значення та   інших чинників.

2.1.1. закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі)

мають іменники чол. роду:

2.1.1.1. назви істот у звичайній та зменшено-пестливій формі:

акаде́міка, во́ їна, делега́та, свяще́нника, співака́ , тесляра́ , митця́ , незнайо́мця, промо́вця, татуся́ , фено́мена (людина), учи́теля, у́ чня, фахівця́ ; богда́на, бори́са, олекса́ндра, тара́са; андрі́я, василя́ , віта́лія, сергі́я, ю́рія;   козаче́нька, хло́пчика; во́вчика, за́йчика, соко́лика; та персоніфіковані   предмети і явища: ві́тра, моро́за та ін.

2.1.1.2. назви неістот у звичайній та зменшено-пестливій формі, що

позначають конкретні предмети, зокрема:  

а) назви дерев: бе́реста, ду́ ба, кле́на, я́вора, я́сеня; дубка́ , яворо́нька,

ясено́чка;

б) назви технічних реалій, машин і їх деталей: ваго́на, електрока́ра,

ескала́тора, комп’ю́тера, літака́, моніто́ра, мото́ра, по́тяга, тра́ктора;

автомобі́ля, ди́зеля, по́ршня; ваго́нчика, літачка́ ;

в) терміни іншомовного походження, які позначають предмети,

структурні елементи, і тіла та їхні частини, і,

лінгвістичні поняття: а́тома, ве́ктора, елеме́нта, еліпсо́ їда, інтегра́ла,

като́да, ква́рка, квадра́та, коефіціє́нта, ко́нуса, ко́синуса, цилі́ндра; а́фікса, інтерфі́кса, локати́ва, пре́фікса, су́фікса та ін., але си́нтаксису,

фразеологі́зму;

г) українські за походженням безафіксні та суфіксальні іменники і терміни: відмі́нка, восьмику́тника, дода́тка, займе́нника, знаме́нника.

ґ) назви одиниць вимірюваня довжини (дю́йма, ме́тра, кіломе́тра) або

маси (гра́ма, кілогра́ма, фу́ нта, фу́ нтика);

д) назви відрізків часу, днів тижня і місяців: дня, вівто́рка, понеді́лка;

листопа́да, мі́сяця, сі́чня, ти́жня; але ві́ку, листопа́ду (явище природи), ро́ку   (сукупність місяців, тижнів і днів), по́ясу (смуга фізичних об’єктів, частина   поверхні земної кулі) , а також числові назви: деся́тка, мільйо́на,   мілья́рда;

е) назви грошових знаків: гроша́ , до́лара, карбо́ванця, санти́ма,

фра́нка, це́нта, черві́нця, черві́нчика;

є) назви органів і частин тіла: живота́ , кишковика́ , м’я́за, но́са, ро́та,

скеле́та, сугло́ба, хребта́ , шлу́ нка, па́льця; живо́тика, па́льчика, але

стравохо́ду та ін.

ж) назви житлових приміщень, сільськогосподарських і технічних

будівель і їхніх частин, архітектурних деталей: бара́ка, ко́мина, одві́рка,   підда́шка, причі́лка, сво́лока, флі́геля, димаря́ ; вітряка́ , ву́ лика, голубника́ ; акведу́ ка, баге́та, е́ркера, карни́за, ́на, па́ндуса, та́мбура; ́нчика; але підму́ рку, поко́ю;

з) назви предметів побуту: ножа́ , ча́йника, черпака́ ; дива́на, ми́сника,

серва́нта; стільця́ ; сті́льчика;

и) назви одягу і взуття: дже́мпера, жупа́на́ , кобеняка́, костю́ма,

ку́ нту́ша, піджака́ , плаща́, по́яса (елемент одягу), све́тра, ке́да, череви́ка, чо́бота; костю́мчика, пла́щика; череви́чка;

і) назви виробів із борошна: бато́на, бу́ блика, калача́, рога́лика;

бу́ бличка, кала́чика;

ї) назви церковних реалій: амво́на, іконоста́са, ві́втаря́ ; іконоста́сика;

к) назви населених пунктів із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами

-бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-: бердя́нська, лу́ цька,

бо́бринця, кре́менця, трускавця́ , пі́ттсбурга, ви́шгорода, ми́ргорода,

ша́ргорода, бори́споля, терно́поля, я́мполя, жито́мира, яросла́ва, а також   назви річок, населених пунктів і різних ічних назв із наголосом у   родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв- ), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: бика́ , дніпра́ , дністра́ , збруча́, псла, те́терева; вільхівця́ , дінця́ , інгульця́ , торця́ , хустця́ ; оле́ськова, льво́ва, ха́ркова, ки́єва, колгу́ єва, ха́ркова,   пиря́тина, свято́шина, сня́тина; ба́хмача, га́дяча, га́лича, лише в окремих випадках з   наголосом на корені іменника: бре́ча, во́вка, до́вжика, мало́го куя́льника,   салги́ра, сві́жа, смо́трича.

примітка. закінчення -у, -ю наявне у складених назвах населених пунктів, другою   частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: дави́дового   бро́ду, зеле́ного га́ю, криво́го ро́гу, часово́го я́ру, широ́кого ла́ну та ін.;

л) назви сайтів і служб електронної пошти: фейсбу́ ка, юту́ ба, іме́йла.

объяснение: