Твір на тему хто з мудрим спілкується той сам стає мудрим

мудра людина завжди в біді. вона має бути освідченою, і давати поради іншим людям. деякі люди після довгого сірого життя, після того як вони зазнали поразки звертаються до по-справжньому мудрої людини. вона їх заспокоює, підсказує та дає один секрет. секрет полягає в тому, що потрібно бути вихованими, толерантними, відчувати інших людей душею та також давати їм справедливі добрі поради. мудрість - ніколи не зазнає поразки, адже ніхто не досягнув її до кінця!                                    

в житті українського народу пісні займають окреме місце. українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. вони розпові про цілі епохи в історії українського народу. в них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі випробування, які випадали на долю українського народу; і про велич української нації. розпові пісні і про повсякденні явища, про кохання, про нещасливу долю окремих людей. з пісень ми дізнаємося, як жили наші пращури. пісні мали і символічне значення. вони співалися при певних обрядах, як невід'ємна їх частина. так, весною співалися веснянки, зимою — колядки та щедрівки, влітку — жниварські пісні.

український народ вкладав у пісню глибоке значення, обов'язково відбивав у ній якусь подію. і тому українські пісні треба знати, бо вони завжди грали велику роль в житті українського народу.



особливості народних дум (історичних): – зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб; – певне дотримання правдивості життєвих фактів; – докладність поетичної розповіді; – висока поетичність мови; – невелика кількість основних дійових осіб (дві-три); – своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка); – віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими); – виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри; – усне поширення і зберігання; – варіантність тексту; – великий обсяг (як для фольклорних творів)