Доведіть або спростуйте тезу" совість виховувати важче, а обманювати легко"

Совість виховувати важче, а обманювати легко якщо людина не має совісті, то їй дійсно легко обманювати інших - просто тому, що безсовісна людина не бачить у цьому нічого поганого. така людина збреше, якщо їй це буде вигідно, щось пообіцяє, хоча і не збирається виконувати обіцянку. саме такі люди потім ще й глузують з обдурених - мовляв, не був би ти дурним, не обдурили б тебе. але це, на мій погляд, шлях у нікуди. безсовісна людина не зможе так жити постійно: прийде час, коли від неї відвернуться усі.  саме тому мати совість, виховувати совість дуже важливо. людина, у якої є совість, буде робити добрі вчинки і не робити поганих, навіть якщо ніхто про це не буде знати. совісна людина не буде "йти по головах", досягаючи чогось за рахунок інших. це набагато складніше, ніж жити без совісті і використовувати інших людей у своїх цілях. але людина, яка має совість, завжди буде тими, на кого зможе покластися. таким чином, виховувати совість важко, але необхідно, якщо хочеш жити у суспільстві.   

лег-кий - [лехкий] (у вимові звук г передається як х, але на письмі позначається г)

  2 скл,6б,6зв

[л]  —приголосний,сонорний, плавний

[е]  — голосний, наголошений

[х]  —приголосний,шумний,глухий

[к]  —приголосний,шумний,глухий

[и]  — голосний, ненаголошений

[й]  —приголосний,сонорний

 

ус-мі-хне-ться –  [усм’іхнец: а].

  4 скл,11б,10 зв

[у]  — голосний, ненаголошений

[с]   —  приголосний,шумний,глухий

[м']  —приголосний,м’який,сонорний

[і] — голосний, ненаголошений

[х]  —приголосний,шумний,глухий

[н] —приголосний,сонорний, носовий

[е]  — голосний, наголошений

[ц']  —приголосний,пом’якшени,глухий

[а] — голосний, ненаголошений

 

розставити розділові знаки.

1) тепер, на жаль, у мене тут нема більш примірника, бо один я віддала професорові кримському. (вставне слово, підрядна частина)

2) зрідка пролітали сніжинки й спадало в повільному танці останнє листя. (спільний другорядний член речення)

3) настане час - і піде все в архіав. (складносурядне речення)

4) нам із тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не пришли . (вставне слово, підрядна частина)

5) страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. (п'ять підрядних частин)