Звуковий аналіз слів: йогурт, листя, клюв, мрія, яблуня, тюльпан, віра

йогурт [йо"гурт] 6 букв, 6 звуків

листя [ли"с'т'а] 5букв, 5звуків

клюв [к'л' у"в] 4 букв,   4 звуків

яблуня [йа"блун'а] 6 букв, 7  звуків

тюльпан [т' ул'па"н] 7букв, 6  звуків

віра [в' і "ра] 4букв, 4звуків.

 

 

Почаївська лавра Сила враження, віри охопила й озброїла його. Перед ним — велична, залита передвечірнім сонцем святиня, до якої впродовж віків зі всіх куточків його рідної землі спливали люди, щоби бодай тут зачерпнути підсилення віри — єдиної опори жорстоко-нужденного селянського існування. Віра. Недоторкие слово. Над світом війна, над світом пожежа, а вони клячать* у поросі. Які сили піднімуть їх з того пороху й уведуть у цей святий храм? Дзвін. Велетенський дзвін. Від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля. — Ну, люди! Уже час! Вставаймо! Серед глибокої тиші під звуки велетенського дзвону ті слова видаються закликом. Усі встають, назувають на ноги злиденне взуття й помалу йдуть. Усе ближче й ближче лавра. Усе ближче й ближче мета. Усе потужніше гуде великий дзвін, розтягаючи своє бамкання геть навколо, як далеко сягне людське око. (За У Самчуком) Поча́їв — місто на Тернопільщині. Маєста́тний — величний. Кля́чити — стояти навколішки. - Випишіть із тексту по 2 односкладні речення: а) з головним членом у формі присудка, б) з головним членом у формі підмета. Поміркуйте, чим виражені в них головні члени речення, визначте їх вид. З'ясуйте, яке значення мають односкладні речення в тексті. Який настрій вони створюють? Визначте структуру виділеного речення, назвіть у ньому односкладні частини. Називні речення — це односкладні речення, у яких головний член (у формі підмета) стверджує наявність предметів чи явищ у дійсності. Наприклад: Вечір. Прохолода… (М. Рильський) Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто з живих не забуде. (О. Довженко) Називні речення можуть бути непоширеними: І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. (Л. Костенко) і поширеними: Шалені темпи. Час не наша власність. (Л. Костенко) Головний член називних речень може поширюватися означенням, вираженим прикметником або дієприкметником. Наприклад: Давня українська хата. (Л. Орел)

Объяснение:

Багато людей з великим задоволенням допомагають дітям і абсолютно незаслужено залишають без уваги людей похилого віку. Психологи пояснюють це побоюванням старості - вона у свідомості молодих людей асоціюється з чимось негативним. Ось вони і намагаються не помічати проблем літніх, щоб свідомо віддалити себе від «страшної» старості, щоб не бачити, що може статися з ними через кілька десятків років. Страждають від цього і самі люди похилого віку - вони відчувають себе непотрібними, практично ізгоями - і це для них гірше, ніж бідність і хвороби.

Объяснение: