Суспільство у якому я хочу жити ! контрольнна сейчас

я хочу жити в суспільстві, в якому мене будуть любити, поважати. адже нікому не хочеться, щоб з його рішенням ніхто не рахувався. напевно майже всі з вас хочуть щоб до вашої думки прішлушівалісь. найважливіше на мій погляд у суспільстві це розуміння. щоб у людей було розуміння состроданіе до інших. ось в такому суспільстві я б хотів (хотіла) жити.

Твір на тему «пісня - душа народу» пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа. є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч: а пісня - це душа. з усіх потреб потреба. лиш пісня в серці ширить межі неба. на крилах сонце сяйво їй лиша — чим глибше пісня, тим ясніш душа. народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.

пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні)

пісні здавна нашому народу сформувати культуру та звичаї. українці завжди щирі на пісні, усі життєві радощі та негаразди ми завжди піснею. коли чуєш українську пісню, одразу ж хочеться заспівати її разом і усіма, полинути думками у пісенний край.

найстаріші пісні — це календарно-обрядові. саме вони виникали у наших пращурів під час польових робіт, різних свят та як пояснення явищ природи, які були незрозумілі. співи були пов’язані із календарними подіями. кожної пори року виконувалися певні обряди у і пісень. тому і до цього часу збереглися пісні літнього циклу — русальні, купальські; осіннього — жниварські; зимового — колядки й щедрівки; весняного — веснянки.

часто пісні танцями або театралізованими діями, бо в кожну і них вкладено глибокий зміст.

пісні завжди приносили радість і добро людям.