Невеличка листівка ветерану війни) !

день победысо временем всё зарастает былью,что связано с минувшею войной,уж не приходят вдовы к надмогилью,траншеи битвы заросли травой.людская память вечно помнит милыхотцов, мужей, любимых, сыновей,забыть она солдат войны не в силах,что жизнь отдали родине своей.ведь только сердце помнит боль утратыи чувствует, какая ей цена,с полей сражений не пришли солдаты,их не убила в памяти война.они живые, словно в сорок пятом,забыть не могут ни жена, ни мать,хоть памятники есть везде солдатам,но некому уже их вспоминать.сыны полков – теперь седые деды,победный сорок пятый так далёк! прекрасный праздник – славный день победы,в сердцах нет боли, только холодок.

Ім'я марусі богуславки відомо нам з української народної думи. думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «дума про марусю богуславку»   вважається найбільш довершеною. основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною батьківщині.

сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить маруся богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують великдень. і коли козаки у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, маруся заспокоює їх. вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». усе, про що просить маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в туреччині, проте чи є в неї вибір?

чи є маруся зрадницею рідної землі? я вважаю, що ні. тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а маруся – лише жертва обставин. що може зробити дівчина проти воїнів? вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. чи це розумно? адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. це засвідчує її патріотизм. вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але богуславка – мужня дівчина. багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.

маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. і на це маруся не здатна. також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.   тож, я вважаю, вчинки марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними зв'язку. наприклад: як нема радості в любові, то й любові справжньої нема (в. ткаченко); а в кузні готують чересла вчорашні повстанці, а в небі зоря озуває червоні сап 'янці (леся українка); дерево стояло ще голе, однак на віттях його вже починалось пташине життя (ю. бездик)