Наприклад: естонець-естонка; угорець-угорка; іспанець-іспанка; поляк-полячка; фін-фінка; болгарин-болгарка.утворені слова(крім одного)означатимуть і людину і предмет? для якого з наведених слів цей принцип не діє?

іспанка - грип, полька - танець, фінка - порода собаки

Ледареві й нікчемі завжди свято. Голова - як казан, а розуму - ні ложки. Ледачому й лінуватись ніколи. Ніхто ні озвався, ані засміявся. Ніхто майстром влаз не став. З пустого в порожнє переливати нічого. Як нема пального, трактор ні до чого. Їздив ні з чим, а привіз воза. Багато з чим піти - ні з чим не повернутись. Нікому сама птаха в руки не летить. Його робота не лізе ні в які ворота. Красно говорить, та слухати нічого. Ніколи не знаєш, де причаївся заєць. Живий ведмідь своєї шкури ні за які гроші не продасть. Не бери чужого нічого й не боятимешся нікого. Де сівач ледащо, там урожай - нінащо. Держися в усьому міри, то не матимеш ні в чому потреби. Якщо грубо, нікому не любо. Камінь угору не котиться ні в яку пору. В чужім оці бачить зразу, а в своїм - ні разу.

Объяснение:

Вроде бы так)

люди торгувалися не весело, як було до війни, а з якоюсь похмурою настирливістю, наче бороли один одного і ніяк не могли побороти:

— скільки ж ви даєте?

— п'ять кухлів.

— так спідниця ж — подивіться!

— як хочете, не силую.

— шість!

— нє-є

— дитину хвору в полтаву на тачці

— ну то давайте вже.

— запальнички, замки, кресала, губка, кремінь!

— воно ж на ваті чи на клоччі?

— що ви, що ви, дядечку! осьдечки, дивіться: вата.

— півпуда.

— скільки?

— сіль-крупка! печатне мило загряничне! тільки за марки!

— дійдемося ми з вами?

— хіба що на тому світі.

— ну й люди ж! наче до війни таких не було.

— біда

ряди скінчилися.

із повісті григора тютюнника "климко"