Диалог з вигуками гумористичний , не менше ніж на 14 реплік.

-добридень!

-ой,а я вас не впізнала! багатим будете!

-о, скоріше б!

-а ви також дивилися цю виставу?

-ах, а як же можно було пропустити! такі актори, така

-еге! така я б і почув ще щось, якби не мій сусід, який весь час як не "ги-ги-! " то "кахи-кахи! "

-

-так це ще нічого! в кінці вистави я піднявся, що привітати акторів: "біс! браво! браво! " і знаєте, що він мені відповів?

-що?

-тс-с-

ответ:

як я провів літо? чудово! це прекрасна, безтурботна пора. спиш до обіду, граєш у комп’ютер до того часу, поки не набридне, а потім йдеш гуляти на вулицю. звичайно, були й більш насичені подіями дні. це коли ми ходили в походи, з батьками їздили на море…

цього літа я часто ходив у похід зі своїми друзями та братом. добиралися до місць пішки, з дуже важкими рюкзаками. перший похід був виснажливим, бо йти довелося довго. коли ми дійшли до потрібного нам місця, знесилені, впали на м’яку траву. після відпочинку брат з другом пішли за дровами. знайшовши дрова, ми розпалили багаття, засмажили сардельки й запекли картоплю. на природі ми грали в карти, у футбол і бадмінтон. в цей день сонце так сильно припікало, що ми не стрималися та стрибнули в озеро.наприкінці  липня  ми з батьками полетіли на море до туреччини. нам дуже сподобався наш готель: багато водних гірок, ігрових кімнат, безліч солодощів. але через кілька днів ми з моїми братами вирішили урізноманітнити свій  літній відпочинок. знявши з себе браслети нашого готелю, ми відправилися подорожувати по інших готелях. кордонів поділу не було, тому ми легко проникали на чужі володіння. там ми теж веселилися: каталися на гірках, на колесі огляду та навіть пробували страви з чужих ресторанів.

це літо мені дуже , було багато радісних днів! дуже хочеться повернути ці безтурботні дні. і тому я з нетерпінням чекатиму наступних літніх канікул.

до речі, коли у школі я отримав завдання скласти твір на тему «як я провів літо? », то розповів у ньому про свій чудовий відпочинок.

Наш світ досить жорстокий. Тим, хто нас оточує, часто потрібні елементарна підтримка або співчуття, треба лише озирнутися навколо. Хіба складе великих труднощів до старому перейти на інший бік вулиці через гучну магістраль, поступитися місцем інваліду, пропустити поза чергою жінку з дитиною? Іноді наша рука потрібна перехожому, що послизнувся в ожеледь. Наша небайдужість позбавить дівчину від нав’язливого хулігана, а добре слово — підбадьорить пригніченого друга.

Хіба складно сходити в аптеку за ліками для сусіда, розділити з кимось його горе, підставити плече у важку хвилину? Навколо багато людей, які потребують нашої до та захисту. Головне — не проходити повз, потупивши погляд…