речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. за метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. розповідні речення містять у собі повідомлення (у всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (хіба щастя може бути одноманітне? ); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (розцвітай ти, весно красна! (нар. усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (гетьте, думи, ви хмари осінні! тож тепера весна золота! (леся украї або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.
залежно від будови речення поділяються на прості та складні. простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (вибігла на вулицю весела дітвора). у складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за інтонації та сполучників (я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).
за наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. у двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (над нашим краєм пісня шириться й росте). в односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (не вчись руйнувати, а вчись будувати (нар.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір - роздум на тему пам'ятаймо про все і про всіх
людина – це створіння, яке дуже часто любить мріяти. мабуть, кожна людина, ще у дитинстві, мріяла ким вона хоче стати: космонавтом, вчителем, лікарем… з часом її мрії змінювалися, тому що змінювалась вона сама і світ навколо неї. мрії, як і кохання, надихають нас на подвиги, на рішучі дії. людина, яка одержима мрією, забуває про реальність, створює свій маленький світ, який вбільшості випадків, не відображає той, в якому вона живе. кожен з нас повинен мати мрію як ціль досягнення своїх планів. «мрія - це відображення душі людини.» але не варто зациклюватись лише на мріях, потрібно пам’ятати про те, що ми уже маємо сьогодні. трапляються такі люди, які заради здійснення своїх бажань готові піти на все, навіть, на злочин. хіба може бути щасливою та людина, яка не цінує того, що в неї є? «починаєш цінувати - коли втратиш», - це справді так. коли у нас усе є – ми навіть не уявляємо і не допускаємо в думках, що буде, коли в нас це віднімуть. часто ми не поважаємо і не шануємо батьків, коли вони поруч, а коли їх не стає, тоді починаємо розуміти свої помилки, але уже пізно… щоб бути щасливою і доброю людиною – потрібно цінувати те, що маєш і не жити лише у мріях.