Поставити подани диеслова у форми першои особи однини: любити, познайомити, схопити, розграфити, сидити, летити, видправити, скакати, плакати, издити

люблю, познайомлю, схоплю, розграфую, сиджу, лечу, відправлю, скакаю, плачу, їжджу

люблю познайомлю схоплю рохграфую сиджу лечу відправлю скачу плачу їду

скласти діалог про враження від екскурсії можна так

-                    привіт, іванку! як справи?

-                    привіт, марічко. все добре. вчора мені вдалося відвідати музей козацтва.

-                    нічого собі! я була там кілька років тому. але чула, що його закривали на реставрацію. чи багато там змінилося?

-                    так, багато. з’явилося чимало цікавих експонатів.

-                    що найбільше тобі запам’яталось?

-                    зброя козаків і клейноди.

-                    а що ще цікавого там було?

-                    ще мені монети з козацьких часів. їх було знайдено істориками чимало та всі вони різні.

-                    а козацький човен залишився на місці після реставрації?

-                    звичайно. це ж символ славетних морських походів наших предків. я думаю, тобі варто відвідати цей музей знову.

-                    обов’язково!  

“альпійська ” цитатна характеристика івана “іван поліз між каменями, дівчина, знявши важкі колодки, мов ящірка, пробиралася за ним і, плутаючи слова різних мов, розпитувала, хто він. їй було важко зрозуміти, що таке колгосп, колективізація, рядовий, але вона повторювала слова і вимагала пояснень. себе дівчина назвала джулією.” “пробираючись через скелі, іван думав про те, що за двадцять п’ять років свого життя звик обходитися без чужого співчуття. він завжди покладався тільки на себе, на свої сили.” ” у двадцять п’ять років юність уже закінчується, але іван терешко не пережив того, що дає ця чудова пора людині. коли помер батько, він ще підлітком матері піднімати менших дітей. потім армія, війна, полон. “було не до кохання. він не знав жінок і все ж, як це часто буває в молодості, до звичайних стосунків хлопців і дівчат ставився скептично”.” “вона щось шепотіла незрозуміле, але іван розумів усе”. тепер уже нічого не мало значення — поряд з ним була вона, загадкова, невідома, але безкінечно рідна і дорога.” “”вона підняла пухнасті вії… і в її очах заясніли зірочки”. джулія сказала, що народить йому сина, після війни поїде з ним у білорусію, у село терешки, де близько-близько два озера. вони будуть щасливими.” “смерті він не боявся, міг поборотися за себе, тим більше тепер, коли треба боротися за життя двох. нехай спробують взяти її від нього! ” надеюсь, ❤️