Вважається,що місто Київ - це центр культурного розвитку України.
Газета " Українське слово" опублікувала інтерв'ю з відомим громадським діячем.
Сьогодні у номінації " Найкмвтливіший" нагороджували учня - восьмикласника.
Школа - інтернат пропонує освітні послуги для дітей з розвиненими спортивними здібностями.
У мого батька є сестра Оксана, вона може призвести враження.
У мене є товариш- киянин , він займається акробатикою.
Красуня осінь до нас завітала і пригостила своїми дарами.
У мене мама Марія і вона дуже гарна.
Я полюбляю читати роман "Вир".
Село Чагор знаходиться у Чернівецькій області
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть оповідання за поданим кінцем. "бшльшість чорногузів наші односельці врятували. птахи, відпочивши, полетіли до своіх домівок, на старі гнізда.
прийшла весна ,огорнула своїм ніжно зеленим серпанком землю ,разом із нею прилетіли до нашого краю із вирію лелеки.в нашому селі всі здавна шанували жабоїдів ,складали легенди ,вірші ,примовлянки про них,та нещодавно переїхала до нас сім*я ,одразу ж не полюбили ми її ,бо вони нищили кожну часточку всього прекрасного на землі .так сталося і цього разу
щоб перепочити лелеки зупинилимя біля їхньог подвір*я .діти також були навчені зла і тому почали кидати каміння у цих птахів .чорногузи були приречені на каліцтво . та доля вирішила інакше ,бо я виходив із своїм другом який жив неподалік ,ми побачили жахливу картину ,і почали рятувати птахів від злих рук ,однносельчани почули жалісні крики буськів і прибігли на .
нащастя.більшість чорногузів наші односельці врятували.птахи відпочивши ,полетіли до своїх домівок ,на старі гнізда