Діалог на тему "за що я люблю свою школу? "

-привіт, оленко!

-привіт, полінко!

-у мене до тебе є запитання можна тобі його задати?

-так звісно!

-за що ти любиш свою школу?

-цікаве школа мені подобається за те , що вона має гарний вигляд та  хороших вчителів! в нашому класі чудовий ремонт і ми можемо відкривати вікно та дихати свіжим повітрям! ми кожного місяця ємо власноруч своїй школі , це маленька користь для неї-ми прибираємо свій клас! а ще школа подобається тим, що ми маємо чудову їдальну ,де маємо смачні сніданки! після того як поїмо ми прибираємо за собою та дякуємо нашим поварам,які готують чудову їжу.я полюбляю ходити до школи залюбки тому що там я маю багато друзів , які постійно розпові мені цікаві історії та анекдоти.мені дуже весело в школі за ,що я її і люблю!

-ти розповіла багато чого нового про свою школу , мені вона вже подобається! прощавай ,полінко мені час йти , бо мама кличе сподіваюсь ,що завтра зустрінемось знову!

-бувай,оленко!

ліс постає перед нами сонний і наче змертвілий. не ворушаться віти, лише поблискують у сутінках краплинки роси. передвісником ринку виступає небо: « то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів». на дотики його блідого сяйва озиваються «збуджені листочки», а потім вже й комашня. плином лине у вишину радісне щебетання птахів! зачаровані лісовим концертом тварини уважно прислухаються, поринають «у море лісових звуків». аж ось як кульмінація з'являється на обрії сонце, освітлює ранковий ліс, засипає самоцвітами дерева та галявини.

Кожен день багато людей робить гарні вчинки, але тількі одиниці з тих вчинків називають героїчними. На мій погляд, існує певна межа між вчинком просто добрим і героїчним. Наприклад, просто до літній людині або інваліду - поступитися місцем у транспорті, до донести сумку - це не героїчний вчинок, але добрий. А от якщо добрий вчинок вимагає від людини чималих зусиль або ризику для життя - це вже, як на мене, буде героїчний вчинок.

Наприклад, якщо ти побачив людину, якій стало зле на вулиці, і визвав "швидку до " - це дуже гарний вчинок, що, можливо, врятував людині життя. Але ций вчинок не героїчний. На мій погляд, героїчним буде вчинок, коли ти побачиш таку людину, наприклад, під час прогулянки лісом, куди не доїде "швидка", і будеш тягнути її на собі кілька кілометрів до найближчої траси, зловиш авто і довезеш-таки людину до населеного пункту, де є лікарі. Такий вчинок потребує з твого боку багато зусиль; до того ж, якщо постраждалий виживе, твій внесок у її порятунок буде доволі великим.

Якщо людина ризикує собою, коли робить добрий вчинок - наприклад, рятує когось з вогню - це теж буде героїзмом. Я вважаю, не кожна людина здатна на героїзм, саме тому героїчні вчинки викликають таку повагу.