Твір на тему " українські обереги" плііііііііііііііііііііііііііііііііііііз

здавна українці мали свої народні обереги. це було їхнім символом. обереги мали певне значення. наприклад вишиванка здавна мала свої переваги в українському селі. вишиванки були пошиті різними нитками. на них були зображені певні символи, які означали любов, добро, щирість та славу. рушниками прикрашали оселі, столи. рушник мав символічне значення і був найвидатнішим народним оберегом.

      донині ці обереги збереглися, і мають велику славу українського народу

Кожного для люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю — це добрий вчинок, але не подвиг. а от врятувати людину під час пожежі — вчинок, безумовно, героїчний. де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? на мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. під час другої світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами.   тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось. герої — це люди, які творять добро і заслуговують поваги. є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні. звісно у кожної людини є власна думка не це питання.

"я - європеєць! " я живу в україні. я пишаюся і тим, що я - українець, і тим, що я - європеєць. адже україна - це європейська держава.  наша країна не входить до європейського союзу, але знаходиться у ічному центрі європи. ми можемо бути не такими багатими, як люди у європейських країнах, але наша економіка розвивається. пройде час, і, я сподіваюсь, що украйнці будуть багатшими, ніж є зараз.  як на мене, справа не в багатстві, а в мисленні. як і всі європейці, українці поважають закон і прагнуть вирішувати свої проблеми цивілізовано. як і європейці, ми поважаємо інші країни і народи, навіть якщо вони відрізняються від нас. це - європейське мислення.  ми готові змінюватися і самовдосконалюватися, переймати чужий досвід, не відмовляючись від свого. саме цьому нас вчив кобзар: "і чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь". тому я вважаю, що україна дуже  близька до європи.