Як розцвітає верба на весні 5-7 речень

верба моє улюблене дерево . я його дуже люблю. воно гарне , ніжне , нагадує на дівчинку

 

 

верба це дуже гарне дерево. вонаь цвіте гарними квіточками. але потім вони перетворюються ну пух. який не завжди луже приемний .у деяких людей навіть може бути алергия . але не зважаючи на це юверба може бути дивовижним деревом !

 

Михайло коцюбинський написав безліч дуже цікавих творів, але самим таємничим з них, напевно, є повість «тіні забутих предків». у ній відразу кілька захоплюючих для читання тем. але найбільш таємничою тут є тема любові. саме тому хочеться задатися питанням: чому ж любов у поданні автора є вічною таїною? що такого таємничого в цьому почутті і як це було описано в повісті «тіні забутих предків»? головний герой повісті іван у всі часи був досить дивним молодим чоловіком. незважаючи на те, що для всіх гуцулів була характерна забобонність і віра в якісь незвичайні сили в деякій мірі, ще з самої молодості іван не тільки вірував у ці сили, але навіть і зустрічався з ними. хлопчик був дійсно незвичайним і любив займатися незвичайними справами, наприклад, подовгу гуляв у лісі, зникаючи там годинами. під час однієї з прогулянок він побачив дівчину, яка була родом із сім’ї, з якою сім’я івана завжди ворогувала і навіть билася. цю дівчину звали марічка. зрозуміло, що при цій зустрічі вони моментально зчепилися і почали битися. але щось раптово сталося, і вони перейнялися один до одного справжньою симпатією. пізніше марічка та іван полюбили один одного. їх любов була досить незвичайною і напевно багато кого вразила б або здивувала б. але це ніжне почуття між двома людьми було справжнім таїнством, що читачі зрозуміють лише далі по сюжету. як відомо, іван вирушив на заробітки і залишив марічку. але після свого повернення він її вже не застав, адже, на жаль, вона загинула. марічка була єдиною для івана людиною, яка могла розділити з ним таїнство любові. після її загибелі хлопець вже ніколи не міг стати щасливим. він покинув рідні пенати на сім років, одружився, але дружину свою по-справжньому не любив. він продовжував багато гуляти лісом, але вже на самоті. його ніхто не розумів, ніхто не був йому настільки ж близьким, як марічка. одного разу він почув її голос, але це було лише марево. він побіг за нею, але теж зірвався з обриву і загинув. як виявилося, його дружина намовила свого коханця юру зачарувати івана, щоб той зрештою загинув. любов – це дійсно вічна таїна для двох людей. якщо людина знайшла свою справжню другу половину, вона звикає до неї і вже не може уявити своє життя на самоті чи з кимось іншим. хтось інший вже ніколи не зможе розділити його вічну таїну, а через це тому, хто втратив свою другу половину, залишається лише чекати смерті і не сподіватися ні на що хороше, прикладом цьому служить іван.

Веселка

Веселка - це зігнута труба, яка своїми  , кінцями усмоктує воду з морів , рік , озер і виливає у хмари. Вона всмоктує з водою все, що потрапляє: каміння , жаб , а тому часто із хмар падає або каміння,  або жаби  , або щось інше. Колір веселки буває синювато-червоний або яскраво-червоний. Перший буває тоді, коли веселка бере воду, а другий - коли вона стоїть без діла. Повітр'я про набирання води до того загальне, що навіть хлопчаки скажуть, побачивши веселку: «Утікайте, а то втягне вас дуга».

Назва «веселка» від того, що під час її появи від сонячних променів прояснюється (робиться веселим) крайнебо, закрите перед тим хмарами.

крайнебо- горизонт - обрій - небокрай

каміння ( к а м' і н': а ) 7 букв , 6 звуків

повір'я ( п о в’ і р' й а ) 6 букв , 7 звуків