Сукраинским ! завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. виберіть правильну відповідь 1. усі подані словосполучення є іменниковими в рядку: a) робота над текстом, поради учням, день народження; б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл; b) писати листи, зробити по-своєму, сто років; г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо. 2. тире в неповному реченні ставиться в рядку: a) дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (народна творчість б) я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (і. франко). b) два чобота пара (народна творчість). г) у нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (а. малишко). 3. однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено): a) весна була рання дружна (3. тулуб). б) здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (м. коцюбинський) b) після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (і. цюпа). г) сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (і. франко). 4. поширеним звертанням ускладнене речення: a) виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги(в.симоненко). б) мово наша! звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (к. мотрич). b) «слава тобі, дніпре! » – нодумки зашепотів ніби молитву андрій (с. плачинда). г) я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (п.дорошко). 5. помилки відсутні в реченні: a) гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди. б) побувавши в єгипті, лесею українкою було написано вірш «напис в руїні». b) розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни. г) не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях. 6. відокремлений член є обставиною в реченні: a) пішов гонта, похилившись (т. шевченко). б) часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (в. винниченко). b) особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (в. бичко). г) членом «гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (о.довженко). у завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. 7. установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому. а) і швець, і жнець, і на дуді грець (народна творчість). б) роса почала слатися по землі (і. нечуй-левицький). в) будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (т. шевченко) г) пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (і. цюпа) 1) простий дієслівний присудок; 2) дієслівний складений присудок; 3) іменний складений присудок. 8. установіть відповідність між односкладним реченням і його видом. 1) починало вже дніти (м.коцюбинський). 2) дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (в. шевчук). 3) іцо посієш, те й пожнеш (народна творчість). а. означено-особове; б. узагальнено-особове; в. неозначено-особове; г. безособове. 9. установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони 1) означення; 2) додаток; 3) обставина. а. город був засаджений всякою всячиною(л.дмитерко). б. по заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (м. трублаїні). в. душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (с. васильченко). г. от стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (і. нечуй-левицький). прочитайте текст. виконайте завдання 10-11 (1) образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. (2) народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. (3) зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув миру, вільної праці. (4) м ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста. (5) але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю. (з журналу) 10. позначте речення, ускладнені однорідними членами. 11. позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку. 12. доведіть або спростуйте тезу: «мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). у висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.

1а,

2в,

3б,

4б,

5г,

6а,

7 2б, 1в, 3г, 

8 1г, 2в, 3б,

9 2а, 3б,в, 1г

10 2.3.4

11 1, 2 4 5

 

 

 

 

 

 

 

 

Хто влітку працює, той взимку не голодує. що значить ця народна мудрість? потрудившись навесні, влітку людина збирає плоди своєї праці. наприклад, в червні можо зібрати полуницю і черешню, а в липні і серпні - огірки і помідори чи  малину. з фруктів можна зробити компоти або варення, а овочі законсервувати: томат, кабачкова ікра, соління. також зелень, овочі або фрукти можна заморозити.  урожай картоплі, буряка і моркви зберігають в прохолодному, темному місці, щоб використовувати їх взимку. чим більше заготовок зробить людина влітку, тим ситніше буде зима. тому  і кажуть: "хто влітку працює, той взимку не голодує".

Якщо подорожувати рідною україною, уважно подивившись на карту, що впаде у твої очі - це безліч назв сіл, містечок, міст. скільки їх багато! і у кожного своя історія, а багато з них залишили про себе пам'ять і стали нашими національними святинями. є такі святині і у твоєму місті. ужгородці мають чим гордитися: уже в xii ст. їхнє місто знав увесь цивілізований світ! рушимо в мандрівку вулицями древнього ужгорода і розпочнемо її від першопочатків міста - старовинного ужгородського замку. середньовічна хроніка антоніна під назвою "діяння угорців" відносить заснування ужгородської фортеці до ix ст., точніше - до 895 р., коли древні угри, керовані своїми вождями - алмошом і його сином арпадом, зруйнували одне із останніх слов'янських городищ з військовим укріпленням - град легендарного графа капітана лаборця. з утворенням угорської держави у кінці x ст. - поч. xi ст. тут будується замок як адміністративний та торговельний центр комітата унг (центр ужанської жупи). а тепер повернемося з епохи легендарної в епоху історичну, реальну та пройдемося усередину цих загадкових мурів, щоб познайомитися з ужгородською твердинею ближче. на подвір'ї замку нас чекають дві чудові залізні скульптури персонажів грецької міфології: постать найпопулярнішого давньогрецького героя геракла, який убиває лернейську гідру, покровителя мандрівників, торговців, провідника душ померлих - гермеса (у формі сидячого молодого юнака), бронзова скульптура могутнього хижого птаха - турула (від тюрського слова тогрул, турул - сокіл) - міфічного птаха древніх угрів, культ якого відомий зі скіфських часів. посередині замкового подвір'я увагу руїни першої ужгородської церкви (храму святого юрія, який згадується писемними джерелами під 1248 роком), яка знаменита не тільки як родове місце поховання другетів, а й укладення у її стінах 24 квітня 1646 р. ужгородської церковної унії. замковій церкві, на жаль, не судилося дожити до наших днів. у 1728 р. її спопелила пожежа. нині про церкву нагадує лише глибока, обведена стіною яма, колишня крипта.ю що поросла чагарником. якщо перейдемо замкову браму, перше, що впаде у вічі - це постать найпопулярнішого давньогрецького героя геракла. лита залізна скульптура, виготовлена у 1824 р. в ужгороді, зображує перемогу сина зевса й алкмени над багатоголовою водяною змією - лернейською гідрою, яка була настільки отруйною, що гинули навіть від одного її подиху. геракл знищив страховище, це був його другий з дванадцяти подвигів (перший його подвиг - це задушення неуязвимого немейського лева (арголіда), з того часу він носив шкуру лева). неподалік від геракла нас чекає ще один персонаж грецької міфології - покровитель мандрівників, торговців, провідник душ померлих - гермес. його залізна скульптура, у формі сидячого молодого юнака, вилита на колись залізоливарному заводі біля мукачева. про загадкові місця та стіни фортеці на замковій горі з'явилися різні здогадки, домисли, легенди. зокрема, легенду про страту близько 1730 року ужгородської чаклунки, жінку юрія сюча, марію рушковську чи романтичну легенду про білу діву, доньку власника замку капітана другета, яка видала усі таємниці замку закоханому польському воєводі, за що батько наказав її замурувати живою в стіну фортеці, це сталося близько 1653 1658 рр. у xvi - xvii ст. невід'ємною частиною історії ужгородської фортеці є короткі, але жорстокі штурми, тривалі та виснажливі облоги, коли наш край був ареною жорстокої боротьби між протестантськими князями трансільванії та католицькими правителями габсбурзькоїімперії. у кінці xvii - поч. xviii ст. ужгородський замок перетворився із звичайного провінційного укріплення у помпезний графський осідок, великосвітський центр культурного та політичного життя закарпатського краю. і пов'язано це було із діяльністю володарів замку графів міклоша берчені та його жінки-красуні графині крістіни чакі. врешті решт ужгородський замок був гніздом магнатської сім'ї другетів, який належав їй 360 років. до поділу речі посполитої замок служив в якості австрійського прикордонного укріплення, місцем дислокації військового гарнізону, а 2 травня 1776 року імператриця австрійської імперії марія - терезія передала мукачівській греко-католицькій єпархії. з того часу у стінах замкової гори вирував вогнищем освіти та науки. тут розмістили духовну семінарію (проіснувала до літа 1945 року), тривалий час діяло видавництво і друкарня "уніо" (1902 - замкова гора стала одним із центрів закарпатської української науки, літератури й культури.