Що означає бути справжньою людиною? твір!

Що означає бути справжньою людиною? твір щоб відповісти на питання, якою має бути справжня людина, спочатку пригадаємо, що означає слово "справжній". у цього слова є кілька значень, два з яких, найбільш вживаних, такі: "щирий, не вдаваний" і "такий, що відповідає певним вимогам, є взірцем, досконалістю, ідеалом чого-небудь". тобто, логічним буде припустити, по-перше, що "справжня людина" насамперед є щирою. така людина не прикидається, наприклад, доброю, ввічливою, сміливою, розумною, тощо, а є такою. лицемірна або підла людина не є "справжньою" людиною в цьому сенсі. і, по-друге, "справжня людина" втілює в собі людяність. на мій погляд, у поняття "людяність" входить і гуманність, і доброта, і співчуття, і чемність, і доброзичливе ставлення до всіх оточуючих. така людина просто не може бути агресивною або грубою, бо вона людина, а не мавпа, щоб не змогти стримати свої інстинкти або йти на поводуу поганого настрою.  як говорив класик, "людина - це звучить гордо". тому справжня людина залишається людиною за будь-яких обставин. навіть коли бути нелюдом вигідніше, ніж бути людиною (а бували часи, коли так і було), справжня людина залишиться людиною. справжня людина ніколи не поступиться своєю честю, совістю, гідністю, бо інакше вона перестане бути людиною. як справжні люди, так і нелюди, зустрічалися завжди, за будь-яких часів і життєвих обставин, і хочеться вірити, що більшість людей серед нас завжди буде справжніми. 

Мамо привіт!                                                                                                                   - привіт надійко!                                                                                                               - мамо можна піти погуляти надвір?                                                                                 -  надійко, ти всі уроки зробила"!                                                                                         так, мамо!   добре, можеш іти гуляти, тільки не довго!                                                                       - дякую , бувай!                                                                                                               - бувай, приходь пізніше попоїсти!        

«життя прожити — не поле перейти», — говорить народна мудрість. здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. а що краще? важко сказати.немає людини, життя якої проходить абсолютно щасливо. чому? оскільки в житті завжди є труднощі. через них повинен пройти кожного. якщо ж людина ніколи не випробовувала жодних проблем, вона перестає бути людиною. йдучи життєвим шляхом, ми увесь час вчимося. це навчання неможливо пройти теоретично, його пізнають лише з власної практики.життю здається складною, тому що ми не бажаємо сприймати її такий, яка вона є. людина часто буває невдоволений своїм життям, заздривши іншим, адже завжди є хтось красивіше, багатіше, успішніше, щасливіше, ніж він сам. але це тільки на перший погляд, оскільки абсолютно у кожної людини є свої проблеми, свої «скелети в шафі». якщо замислитися глибше, то розумієш, що так само завжди є хтось набагато нещасніше тебе, і твої проблеми порівняно з його горем — дрібниці. тому потрібно радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час спливає дуже швидко.люди завжди прагнуть прожити своє життя так, як вони цього хочуть. мрії — це прекрасно, але десь існує межа, за якою мріянь бути не може. адже людина повинна мріяти про те, чого він може колись досягти. інакше мрії розбиваються, а на серці залишається тільки біль.люди часто вибирають в житті легші шляхи. але чи завжди вони є кращими? чи навряд. коли ховаєшся від труднощів, уникаєш справжнього, повноцінного життя. чому? оскільки якщо вона повна — це і радістю, і горем.життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розуміти її. так що ж робити? завжди боятися або приймати її такий, яка вона є і буде? напевно, друге. але ще третє. це — смерть. але не розмовлятимемо на цю тему.людське життя важке не лише через фізичну роботу, а і через роботу душевну. без останньої людина перестає бути людиною. багато хто в гонитві за матеріальними благами забуває, що найважливіше в життя — душевний спокій. а його має тільки той, хто присвятив себе іншим людям. гаутама був правий, коли сказав: «життя є страждання». щоб позбавитися від цього страждання, кожен повинен шукати свій шлях. але слід пам’ятати, що шлях у людини тільки один. якщо він втратить його — втратить і себе.