Чи любиш ти конвалію? чому? напиши твір-розповідь5-7речень

 

конвалія одна з перших весняних квіток.вона така маленька скромна .в лісі вона ніби ховаєтся під деревомсеред трави.конвалія має два різьблені листочки.квіточки білі схожі на дзвіночки.а ще ця квітка занесена в червону книгу україни

 

тендітні квіти конвалії схожі на дзвіночки або на чепурні капелюшки. вони неначе висять на тоненьких мотузочках, прив'язаних до головної стеблини. квітки мають білосніжний колір. вони дуже ніжні, свіжі та по-весняному радісні.

а листя конвалії має овальну форму. воно яскраво-зелене, блискуче та гладеньке. малесенькі квіточки конвалії визирають з-під великого листя, яке неначе захищає їх від весняних дощів.

я дуже люблю квіти,і конвалія – одна з моїх найулюбленіших. як може не подобатися її стрункий схилений стан, увішаний ніжними білими дзвіночками? велике, мов долоня, гладеньке зелене листя с рівненькими тонкими прожилками? конвалія загортається в них, ніби сором’язлива дівчина. а який чудовий аромат вона має! мені подобається милуватися, як краплі вранішньої роси легко збігають по зігнутій стеблині конвалії та долу.

Пам'ятник іва́нові фе́дорову у львові   —  пам'ятник  першодрукареві   на території україни.іванові федорову   у  львові , що знаходиться на  вулиці підвальній , 13. встановлений  26 листопада  1977   року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». площа навколо пам'ятника  — найбільшийбукіністичний   ринок львова.пам'ятник стоїть неподалік від місця, де в 16-му столітті знаходилася друкарня львівського ставропігійного братства. монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі  вежі корнякта , між до  успенської церкви   та  державного архіву львівської області , а також вулицями підвальною та  руською . тло складає одна з найвідоміших сакральних споруд львова  —  колишній домініканський костел , де в радянські часи був розташований музей історії релігії та атеїзму (тепер  —  музей історії релігії ). іван федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам'ятника та його композиційне рішення.

у 1964 році відзначали 400-річчя з часу видання першої книги, друкованої і.  федоровим у  москві. одним із запланованих ювілейних заходів було встановлення меморіальної плити івану федорову з метою побудови наступного десятиріччя пам'ятника друкареві. меморіальна плита була закладена у сквері між вулицями підвальною та  івана федорова.

1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам'ятник з москви з умовою спорудити його за 2 місяці. за такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову федорова і дали в руки книжку. доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря.

«далебі пам'ятник був покликаний не стільки задовільнити естетичні уподобання, скільки через правильно висмикнуті з бурхливого потоку історії львова факти легалізувати в очах галицької громадськости комуністичний режим з осередком у досі ментально чужій львів'янам москві»,  — вважає публіцист та дослідник архітектури павло шубарт.

кожен вид діяльності має як свої переваги, так і певні недоліки. люди займаються різними справами, а тому формуються відповідним чином, отримують ті чи інші риси, які характерні тільки для тих, хто займається певною сферою. кожен вид праці залишає свою печатку на характері людини, на її особистості, таким чином, роблячи життя цієї людини складнішим чи простішим. найчастіше люди замислюються про те, чи легка доля людей творчих професій.

говорячи про творчих особистостей, можна згадати деякі особливості – як негативні, які роблять цей вид діяльності більш складним, так і позитивні, що сприяють спрощенню справи творчої людини. будь-яка творчість вимагає натхнення. людина не може впоратися з тими чи іншими проблемами або справами творчого характеру, якщо вона не натхненна ними займатися. споживачі творчості хочуть бачити у творах душу автора, його щиру віддачу своїй справі, вони хочуть побачити любов автора до його праці. якщо натхнення і такої любові немає, якщо автор займається творчістю, примушуючи самого себе до цієї справи, то навряд чи у нього вийде щось красиве і таке, що може вразити того, хто буде оцінювати плоди такої творчості. ще однією негативною стороною творчої діяльності, яка робить життя творця досить складним, є те, що творчість не є універсально дохідною діяльністю. тобто, людина творчості дуже швидко може зіткнутися з ситуацією, коли на її працю просто немає попиту, а тому вона не може її продати і забезпечити себе продуктами першої необхідної. з цієї причини настільки часто можна дізнатися про творчих людей, які насправді живуть досить бідно.

безумовно, є й аспекти, які роблять життя творчої особистості більш простим, ніж у всіх інших людей. по-перше, власний інтерес людини до своєї справи робить її діяльність більш простою. у той час як звичайні працівники часто ходять на роботу, роблять якусь дрібну справу кожен день і з часом відчувають рутинність буття і відсутність інтересу до своєї роботи, творча людина часто цікавиться своєю роботою, вона людину дійсно хвилює і захоплює. ще одним плюсом є те, що, якщо у людини дійсно добре виходить, вона може стати по-справжньому успішною, тим самим досягши одного з найбільших благ на землі – отримання справжньої радості від справи, яка одночасно з тим приносить і дохід.

будь-яка діяльність має переваги і недоліки, але творча діяльність при цьому має свою специфіку. творча людина чимось нагадує гравця: якщо йому пощастить, він може стати по-справжньому успішним і щасливим. якщо ж ні, він буде приречений на жалюгідне існування, а плоди його творчості зовсім не будуть популярними.