Скласти речення звёязані між собою за змістом зі словами горбочок, струнка, горобина, зелена, струмок

у лісі на горбочку стояла струнка та зелена горобина біля якоі тече струмок.

На мою думку, людина не є царем, бо нас породила природа та ми її дитя. зараз людина вважає себе великим створінням, бо ми найрозумніші істоти в світі, але це не дає право нам, на перевищення наших прав та на знищення інших істот. на сьогодні людина створили чи не мало проблем, я вважаю, що через спричинені людьми проблемами, як екологічними, так і соціальними, не дає право нам вважати себе кимось більшим, чим звичайною людиною. ми маємо пам'ятати, що все людство - це породження природи. цар - це титул, якого гідний тільки найповажніша та розоміюча все істота, я не можу сказати чи мі гідні цього титула. отже, людина морально не готова до цього титула.  (не судите строго, если есть ошибки, извините)

Частіше за все щастя приходить до щасливого, а нещастя - до нещасного.частіше за все щастя приходить до щасливого, а нещастя - до нещасного. моя мама часто каже, що речі є такими, як ми до них ставимося. однак, я довго не міг зрозуміти що це означає. як ось цей маленький велосипед, що вже багато років стоїть на і, може виглядати по- різному для кожного хто його бачить?   і одного разу я збагнув. пригадую, коли у мене не було велосипеда, я був упевнений, що стану найщасливішим, коли мені його куплять. так і трапилось. мені купили велосипед, точніше не велосипед, а щастя. і до мене малого і щасливого щастя приходило щоразу, коли я крутив педалі. яким же щастям було проїхатися брудною калюжею, коли бризки розліталися на всі боки! та чомусь ця калюжа не викликала жодних позитивних емоцій у тітоньки, що проходила повз. скоріше навпаки – вона виглядала нещасною і, напевно, почувалася так само. а моя щаслива калюжа для неї перетворилася на суцільне нещастя у вигляді задрипаного багнюкою плаща.   виходить і справді, речі є такими, як ми до них ставимося. а щастя обирає того, хто його чекає.