— скажите, профессор, делаете ли вы утреннюю зарядку?
— непременно. каждый мой день начинается с двенадцати
на проработку суставов и на разминку всех групп
мышц.
— а как же бег, гантели?
— нет, эти я не включаю в зарядку.
— вы считаете, что от них нет пользы?
— напротив. они важны для здоровья, особенно бег. но
для меня достаточно трех двадцатиминутных пробежек в неделю.
я провожу их по вечерам. бег, так же как и лыжи, плавание, ган
тели,— это хорошая тренировка, которая доставляет мне удовольст
вие и постоянно быть в форме, сохранять крепкое здоровье.
— а разве зарядка — это не тренировка?
— нет. тренировка способствует выработке и сохранению опре
деленных качеств, а зарядка — процедура чисто гигие-
ническая. как умывание, например,
— не смогли бы вы пояснить эту мысль?
— когда мы просыпаемся, наши нервные центры заторможены,
периферические кровеносные сосуды полузакрыты. известно, что
нашему организму требуется 2—3 часа, чтобы прийти после сна
в рабочее состояние.
утреннее умывание несколько сокращает это время. да, не удивляйтесь. утром, умывая лицо, мы ведь не смываем с него грязь (откуда бы ей а освежаемся. чувствуете разницу? освежаемся, холодная вода бодрит, посылает импульсы от кожи к нервным центрам. но этого мало. лишь после того, как в ходе первых утренних часов мы, выполняя ту или иную работу, включаем различные суставы и группы мышц, наша деятельность становится полноценной. но к этому моменту лучшие утренние часы уже прошли, оставшись использованными далеко не так продуктивно, как хотелось бы. не проще ли потратить десять минут на зарядку,- чтобы потом за час быстро и весело сделать работу, рассчитанную на два часа?
— чудесно! как вы считаете, стоит ли, убеждая родителей в
пользе зарядки, внушить им: «приучайте детей своих к утренней
гимнастике, и они вырастут крепкими и здоровыми»?
— нет, если мы станем так говорить, то введем людей в за
блуждение. одной утренней зарядки недостаточно для того, чтобы
человек получил необходимую закалку. каждый ребе
нок должен примерно один час в день заниматься
. а утренняя гимнастика зарядит его бодростью,
привьет вкус к спорту и создаст хорошее настроение,
успешно учиться, противостоять различным заболеваниям.
— многие не ограничиваются по утрам легкой, бодрящей
разминкой. они предпочитают хорошую пробежку, довольно-таки
нагрузочные для развития мышц рук, брюшного прес
са, спины, разнообразные на гибкость, комплексы с
гантелями или эспандером. порой занятия длятся минут сорок-
час. это ведь не совсем та зарядка, о которой вы говорите!
— да, это уже настоящая тренировка, попутно решающая и. те
, которые поставлены перед зарядкой. это хорошее дело.
но у меня утром нет времени на такую тренировку. я изыскиваю
для нее другие часы. однако тех, кто имеет возможность хоро
шенько позаниматься утром, можно только .
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. виберіть правильну відповідь 1. виділений член речення не відокремлюється у реченні: a) краще вмерти стоячи як жити па колінах (народна творчість б) я йшов швидко не дивлячись собі під ноги. b) і ми жартуючи погнали чужі ягнята до води (т. шевченко). г) натомившись спить дочка його рідна, у світі едина (і. нехода). 2. відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення: a) десь далеко за темною смугою лісу обізвався грім (с. васильченко). б) віз м’яко котився ще не в’їждженою дорогою (м. стельмах). b) омиті музикою згадок сади ковтають пил міжселищних доріг (л. костенко). г) настала осінь з вітрами холодними з дощами дрібними (леся українка). 3. відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення: a) світло-сірі лінії тяглися аж до горизонту і губилися там, у крутому місиві (в. шевчук). б) нарешті сніг закружляв, ланатий і сріблястий (панас мирний). b) за мотрею стояв карно, у вузькій сорочці з короткими та вузькими рукавами, в широких білих штанях з товстого полотна (і. нечуй-левицький). г) згори мені було видно все село – велике, незграбно розкидане між яругами та спадистими косогорами (г. тютюнник). 4. при відокремленні одиничного дієприслівника помилку допущено в реченні: a) буває, зупиняться вчителі просто серед вулиці, нритихпувши, проводжають той летючий гомін (о. гончар). б) щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (в. бичко). b) якби ви знали паничі, де люди плачуть, живучи… (т. шевченко) г) десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (с. васильченко). 5. виділений відокремлений член є обставиною в реченні: a) соняхи, щирі огпепоклонпики, сходу кивають златоголовою (а. малишко). б) чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (панас мирний). b) вірний син трудової поневоленої україни, шевченко став пайглибшим виразником народних дум і надій… (о. гончар) г) дивлячись на людей, усміхався і мій батько – великий добрий чоловік (о.довженко). 6. помилку допущено при побудові речення в рядку: a) згідно з розкладом, поїзд із столиці прибув до харкова о шостій тридцять. б) працюючи вправно і зосереджено, він закінчив контрольну роботу найпершим у класі. b) не зважаючи на втому, нам запропонували поїхати па екскурсію. г) розписуючи хати, майстри використовували фарби переважно рослинпого походження. у завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою (тест контоль відповіді). 7. установіть відповідність між реченням і відокремленим членом у ньому. 1) відокремлене означення; 2) відокремлена прикладка; 3) відокремлена обставина. а) з глини, наприклад, споруджували будівлі, виготовляли посуд, на глиняних табличках писали (в. мезенцев). б) в очеретах житиме порфир, у своїй очеретяній республіці (о. гончар). в) земля, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, дай і мені (і. франко). г) така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з богом говори (л. костенко). 8. установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм з відокремленим членом речення. 1) не розбивши крашанки… а. …не бери руками; 2) не терши, не м’явши… б. …раз одріж; 3) не поговоривши з головою… в. …не їсти калача; г. …не спечеш яєчні. 9. установіть відповідність між відокремленою обставиною та реченням із нею. 1) дієприслівниковий 2) одиничний дієприслівник, що вказує додаткову дію; 3) обмеження дії попередньої обставини. а. бійці сиділи деякий час задумавшись (о. гончар). б. тут, між високими, як дуби, подільськими грушами, примостилась старенька столярня (м. стельмах). в. відпочивши, ми з новими силами розпочали новий навчальний рік. г. не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся (народна творчість). прочитайте текст. виконайте завдання 10-11 до нього (1) степ – як розгорнута на пів-світу книга. (2) і на ній можна прочитати все: його минуле, сучасне, і навіть майбутнє…(3) і, як це не дивно, особливо виразно та книга читається в ночі. (4) коли заходить ніч, тоді дивосвітами цвіте степ, і, здається, небо спирається на вогненні стовпи. (5) вночі бурові вишки горять електричними вогнями і здаля схожі на яскраві новорічні ялинки, щедро роскидані серед степового роздолля. (і. цюпа) 10. позначте речення із вставною конструкцією. 11. позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку. 12. складіть невеликий роздум на тему: «чи існує зв’язок між характером і професією? » (6-7 речень). використовуйте відокремлені додатки.
1) а.
2) а.
3) а.
4) в.
5) г.
6) в.
7)
1. г.
2. в.
3. б.
8)
1. г.
2. в.
3. а.
9)
1. г.
2. а.
3. в.
10) 3.
11) 1.
12)
часто-густо психологи проводять дослідження стосовно того, яка професія пасує до певного характеру. складно уявити собі флегматичного тамаду чи гіперактивну особу, що займається нудною паперовою працею. окрім людини зі сталевою волею, мало хто може обійняти професію, яка стоїть поперек горлянки. тай навіщо? праці на землі удосталь, вистачить усім, якщо орієнтуватися не на примхи, підсилені лінощами, а на справжнє покликання. тобто, звісно, професія залежить від характеру, бо ж, за винятком екстрених ситуацій, ми маємо право вибору і наш вибір часто говорить за нас сам.