Скласти твір на тему рідна батьківщина

Моя батьківщина — україна я народився і живу в україні, тобто україна - це моя батьківщина. я дуже люблю свою країну - так же сильно, як і рідну матусю, бо вона дала мені життя. я пишаюся своєю країною: її славетною історією, співучою мовою, давніми традиціями, гарною природою. я почуваю себе часткою великого українського народу - працьовитого, миролюбного, талановитого. з уроків історії я знаю, що моїй країни випало багато тяжких випробувань. багато сторічь моя батьківщина була розділена на шматки, що входили до складу різних держав. бували періоди, коли українці не могли вільно розмовляти своєю мовою. але, на щастя, тепер все позаду. тепер моя україна - незалежна держава, що стрімко розвивається. я сподіваюся, що життя буде змінюватися тільки на краще.

Осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом. у середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку. всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне. осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль. буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. мабуть, в мене ще мак цвів у голові. розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. я одразу  вхопив очами , що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже  поклав очі   на наклейки з автівками, а батьки  були проти   купувати їх. тож я витратив гроші на ці наклейки. та коли прийшов додому, якось мені  неспокійно на душі   було. соромно, хоч і грошей було  на одну панюшку . і наклейки зовсім не радували. тоді я пішов до мами та виклав їй  усе як на духу . від сорому моє обличчя  налилося жаром . та мама сказала, що нічого страшного. якщо я зрозумів, що  на чужому нещасті щастя не збудуєш , тож нехай це буде для мене  урок . вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. в мене ніби  камінь звалився з душі.