Скласти п'ять речень про весну

мишко — мій найкращий друг. ми дружимо з першого класу. на вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у мишка стало ще світлішим, а обличчя — ще смуглявішим. я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. мені здається, що вони чомусь постійно змінюють свій колір. колір очей мишка залежить від його настрою. коли він бачить якусь несправедливість, очі стають темно-сірими, а погляд спалахує гнівом. коли йому весело, очі стають синіми, як маленькі озерця, і наче посміхаються. а коли ми з мишком у сонячний день гуляємо на вулиці, то його очі стають блакитними, як високе безхмарне небо над нами.

мій друг любить спорт. він швидко бігає, високо стрибає. але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. спорт зробив мишка сильним, спритним, витривалим. саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням є дорослим.

він чесний і доброзичливий хлопець. мені з ним цікаво і весело. я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.

          написати твір на тему «шум листя – то мова моєї землі» можна так:           кажуть, що природа мовчить та не вміє розмовляти. але це не так. приходиш до лісу і чуєш, як тріскотять старі дерева, як віє вітерець, як хрустить під ногами гілля. все це – мова землі. а як приємно восени почути, як шумить листячко, як накрапує дрібний дощик. такі звуки – спів природи. вона ніби промовляє до людей. природа то хоче полаятись за ставлення, то подякувати за те, що ми є. звуки природи надихають, єднають нас із нею. послухаєш її мову і здається, що ти – частинка всього всесвіту.