Випиши спонукольні речення. 1)весна ледащого не любить. 2)чужому лихові не смійся. 3)у сіні вогню не сховаеш. 4)розум за грощі не купиш.

2)чужому  лихові  не  смійся.

Зажурилась україна — така її доля. (т. шевченко) [україна - підмет, зажурилась, доля - присудки, така, її - означення] не дивіться на україну, як на землю своїх батьків. дивіться на неї, як на землю своїх дітей. і тоді прийдуть зміни…  (святослав вакарчук) [не дивіться, дивіться, прийдуть - присудки, на україну, на землю, батьків, на неї, дітей, зміни - додатки, тоді - обставина, своїх - означення.]

україна починається з тебе. (чорновіл в. м.)[україна - підмет, починається - присудок, з тебе - додаток.]

україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула. (ярослав стецько)[україна - підмет, вічність - присудок, все інше - означення.]

свою україну любіть. любіть її…во врем’я люте. в останню тяжкую минуту за неї господа моліть.(т. шевченко)  [любіть, моліть - присудки, україну, господа, її - додаток, люте, тяжкую - означення, во врем*я, в останню минуту - обставини.  ]

ответ: Над тихим світом летіла-курилася зоряна імла, на болотах бродив долинний туманець, і в ньому по груди паслися коні, що пахли туманом і молодою м'ятою. Навколо стояли засніжені дерева, тягнувся широкий білий бульвар, над яким уже снували тіні вечірнього морозу, але ще десь невловимо тремтів у повітрі ледве помітний рожевий відблиск останнього промінця, і сніг, що приглушав луну кроків та гуркіт коліс, оповив місто лагідною тишею. За великим вікном чути тихий шум і шелест осіннього листу, ніби хтось ходить під сердитими холодними деревами, але дівчина того не боїться, вона зумалку звикла не боятися темряви.