Подберите несколько статей с информацией, полезной для потребителя. какие именно полезные советы содержатся в этих статьях?

Вот несколько советов, которые потребителю оградить себя от недобросовестных продавцов: зашли в магазин - оглянитесь, осмотрите его. имеется ли в магазине уголок потребителя, где даны адреса и телефоны контролирующих организаций, правила торговли, доступна ли потребителю книга жалоб и предложений, есть ли контрольные весы; осмотрите прилавок: если на нем есть грязь, если весы зашкаливают, если на одних весах взвешивают рыбу, мясо, сыр, печенье, это должно вас насторожить если торгуют скоропортящимися продуктами, а холодильных установок нет - уходите; обратите внимание на весовое хозяйство, средства измерения: весы должны быть отрегулированы, стрелка весов - на 0. проверьте гирю, поставив ее на весы: гиря может оказаться облегченной. при взвешивании товара гиря ставится на чашку весов после товара. если покупаете сыпучие товары, овощи, фрукты, учтите, что тара, в которой производится взвешивание, должна быть чистой и промаркированной с 3-х сторон. за упаковку весового товара продавец не имеет права брать с вас оплату. не взвешивайте колбасу и колбасные изделия вместе с неудаленными концами кишечной оболочки и шпагатом.

Особенности послевоенного институционализма. Институционализм возродился в послевоенный период. Основной его подъем приходится на 1950–1960-е годы, когда возникло несколько направлений, подходов, концепций. В этот период институционализм представляют такие известные экономисты, как: А. Берли (1895–1971), Г. Минз (1896–1988), Дж. М. Кларк (1884–1963) (теории трансформации капитализма); Дж. К. Гэлбрейт (1908–1993), Р. Хейлбронер (теории технократического детерминизма); Ф. Перру (1903–1980), Ж. Фурастье (концепции социологического направления); Г. Мюрдаль (1898–1987), К. Виттфогель, У.А. Льюис (анализ социальных систем и исследования проблем «третьего мира»).

Адам Сміт, відомий шотландський філософ та економіст XVIII століття, висловив негативне ставлення до державного втручання в економіку у своїй головній праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" (англ. "An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations"). Його погляди були сформовані в контексті тогочасної економічної ситуації та впливу меркантилістської політики.

Основні причини, з яких Адам Сміт негативно ставився до державного втручання в економіку, включали:

Він вважав, що вільний ринок і конкуренція є саморегулюючими механізмами, які сприяють ефективному розподілу ресурсів і стимулюють економічне зростання. Втручання держави у цей процес може спотворити ринкові механізми та призвести до неефективності.

Сміт підкреслював, що державне втручання може порушити свободу підприємництва та обмежити інновації. Він вірив, що самі підприємці, без державного контролю, зможуть найкращим чином використовувати свої ресурси і здійснювати інвестиції.

Він побоювався корупції та недбалості у владі, які можуть виникнути при державному втручанні. Він вважав, що відсутність владного контролю сприятиме більш прозорому і справедливому функціонуванню економіки.

Сміт вбачав переваги вільної торгівлі та глобалізації. Він вважав, що державні обмеження та мита перешкоджають розвитку міжнародної торгівлі і призводять до зниження загального благополуччя.

Таким чином, Адам Сміт негативно ставився до державного втручання в економіку, аргументуючи це ефективністю ринкових механізмів, свободою підприємництва та потенціалом для економічного зростання.