Выражение (4x-y)/(2x+x^0.5*y^0.5) и найти значение при х=324 у=81

1)Функцією називають залежність між змінними х та у,при якій кожному значенню х відповідає єдине значення.

2) аналітичний , табличний , описовий , графічний.

3) Функцію позначають або однією літерою латинського алфавіту f, F, або за до рівності у= f (х), яка символічно означає залежність між двома змінними. Змінну х називають незалежною, або аргументом, а змінну у - залежною. ... Множина значень, яких набуває незалежна змінна х, називається областю визначення функції.

4) Область визначення - множина допустимих значень аргументу функції. Позначатиметься як D(y), якщо вказується область визначення функції y=f(x). Тобто, визначення області значень є необхідна умова для визначення функції. , називають допустимими значеннями змінних.

5) Областю значень функції називається множина всіх значень, які може набувати залежна змінна у, якщо х належить області визначення

На протяжении всей истории математики[⇨] представление о и допустимых методах доказательства существенно менялось, в основном, в сторону большей формализации и бо́льших ограничений. Ключевой вехой в вопросе формализации доказательства стало создание математической логики[⇨] в XIX веке и формализация её средствами основных техник доказательства. В XX веке построена теория доказательств — теория, изучающая доказательство как математический объект[⇨]. С появлением во второй половине XX века компьютеров особое значение получило применение методов математического доказательства для проверки и синтеза программ[⇨], и даже было установлено структурное соответствие между компьютерными программами и математическими доказательствами (соответствие Карри — Ховарда[⇨]), на основе которого созданы средства автоматического доказательства[⇨].

Объяснение:

Основные приёмы, используемые при построении доказательств: прямое доказательство[⇨], математическая индукция и её обобщения[⇨], доказательство от противного[⇨], контрапозиция[⇨], построение[⇨], перебор[⇨], установление биекции[⇨], двойной счёт[⇨]; в приложениях в качестве математических доказательств привлекаются также методы, не дающие формального доказательства, но обеспечивающие практическую применимость результата[⇨] — вероятностные, статистические, приближённые. В зависимости от раздела математики, используемого формализма или математической школы не все методы могут приниматься безоговорочно, в частности, конструктивное доказательство[⇨] предполагает серьёзные ограничения.