Log(2x-1) (3x-2)=3-2log(3x-2) (2x-1) в первых скобках основание логарифма

система ограничений:

 

 

x=1 не подходит по системе ограничений =>  

ответ: x=3/4 

Кили я читаю книгу, я завжди переписую у спеціальний зошит вислови, які мені сподобалися. Я дуже люблю гортати сторінки збірників афоризмів, бо в цих висловах іноді криються думки, які дуже впливають на мене та примушують замислитися. Я люблю в компанії чи в своєму класі влучно та дотепно процитувати якогось відомого діяча. Це завжди підвищує всім настрій. Хто ж це, що свого часу висловились так мудро? До речі, для того, щоб зрозуміти іншого філософа, не обов’язково читати його трактати і досліджувати біографію. Мені припали до душі деякі афоризми Григорія Сковороди. Вони дуже мудрі влучні та образні. Деякі з них я виписав до свого зошита.

Ні про що не турбуватися — значить не жити, а бути мертвим, адже турбота стан душі, а життя — це рух», — пише Григорій Сковорода. Мені дуже подобається цей вислів. І справді, скільки людей у своєму житті хоча б раз потерпали через чиюсь байдужість. Навіть у різноманітних державних кодексах пишуть: «злочинна бездіяльність». Отже, бездіяльність також буває злочинною! На жаль, не всі це розуміють. Часто прикро буває бачити, як хтось замість рішучих говорить: «Моя хата скраю». До речі, у своєму зошиті, я знайшов схожий вислів Льва Толстого: «Вечно бороться и метаться, а спокойствие — душевная подлость».

Мене спочатку вразило те, що два зовсім різних за епохою та стилем творчості митці так схоже висловились. Але потім я дійшов висновку, що існують деякі вічні цінності людського життя, які не залежать від часу чи якоїсь епохи. Рух людської душі, невпинний духовний розвиток і творчий пошук — це одна з таких вічних цінностей.

«Не все отрута, що неприємне на смак» — цей афоризм вчить нас не шукати тільки задоволень, а розуміти, що корисне не завжди приємне. Це, наприклад, як гіркі ліки, що їх треба випити, аби одужати. Існують, звісно, і духовці піки: робота над собою, над власними вадами. Бо це сприяє вдосконаленню, духовному зміцненню та «одужанню» від власних вад і комплексів.

«З усіх утрат втрата часу — найтяжча». Цей вислів мені особливо подобасться. Ніхто з наших сучасників не знає, якою людиною був Григорій Сковорода, але ми можемо створювати його образ із творчості мислителя. Мені здаєтьеи, що цей афоризм надзвичайно характеризує автора як людину, що ні на мить їм припиняє вчитися, розвиватися та самовдосконалюватися.

Я ледь не забув про найважливіший афоризм, який я радив би занотувати всім, хто має такі зошити-збірники! «Уподібнюйся до пальми: чим міцніше стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона до гори». Ось такий вислів. Він навчає нас не здаватися, сміливо йти вперед, не зупиняючись перед труднощами, не зважаючи на обставини та власну невпевненість.

Мені надзвичайно подобаються афоризми Григорія Сковороди. Деякі справді варті того, щоб тільки за них назвали цю людину справжнім філософом.

Григорій Сковорода — видатна постать у літературному процесі. Можна сказати, він випередив свій час: випередив формою та змістом поетичних творім, випередив художньою довершеністю своїх трактатів, прозових творів і байок. Але головним, на мою думку, є інше. Г. Сковорода, не підкоряючись вплину своєї доби, випередив свій час насамперед своїми філософськими поглядами, світосприйняттям та думками.

Головною думкою філософського вчення Григорія Сковороди є ідея «сродної прац гаючи події у суспільстві та побуті, видатний мислитель знайшов для себе причину проблем, що його оточували. Г. Сковорода бачив талановитих селян, що могли б стати видатними художниками, письменниками або музикантами, але були приречені працювати фізично. До того ж найчаетіше вони працювали не на свою родину, а на панському полі. Бачив філософ бездарних чиновників, що обіймали високі державні посади, керували цілими містами, не маючи до того ані здібностей, ані освіти, ані бажання давати людям користь. Ними керувала хіба що жадоба грошей та влади.

Ідея «сродної праці» Г. Сковороди дуже проста, її можна сформулювати кількома словами. Проте вона має в собі глибокий філософський зміст і є шляхом, вирішення багатьох проблем навіть сучасного суспільства. Ця ідея полягає в тому, що людина має займатися у житті тим, до чого вона має хист і здібності, до чого відчуває прагнення та натхнення. Свої ідеї Сковорода відобразив у байках. Байки «Бджола та Шершень», «Жаби», «Жайворонки» відображують саме ідею «сродної праці». Байки яскраво і зрозуміло пояснюють та ілюструють ідеї філософа.

Особисто мені ідея «сродної праці» дуже близька. У XXI столітті ми гаємо розвиток науки, технічний прогрес, великі зміни у житті. Ми бачимо безупинний розвиток, але ж ми не можемо спрогнозувати, наскільки збільшилися б темпи цього розвитку, якби у нашому суспільстві по-справжньому запрацювала ідея «сродної праці». Бо і нині хтось не може дозволити собі здобути освіту, хтось не може зробити кар’єру, бо має талант, але не має зв’язків…

Рельеф территории Казахстана сложный и pазнообразный: примерно 10 % занимает высокогорье, остальная часть приходится на долю низменностей, равнин, плато и возвышенностей. Для юго-запада, севера и центральных районов характерен равнинный рельеф с небольшими высотами в пределах 200-300 м над уровнем моря. На юго-востоке республики находятся горы, вершины которых достигают отметки 5-6 тыс. м над уровнем моря. Здесь же, в Тянь-Шаньской горной системе, расположена высшая точка в Казахстане – пик Хан-Тенгри (выс. 6995 м) . Для рельефа Казахстана характерно широкое распространение бессточных бассейнов (Каспийское море, Аральское море, озеро Балхаш) , глубоких впадин и сухих котловин. Современный рельеф Казахстана является результатом длительного палеографического развития, в процессе которого неоднократно менялись морские и континентальные условия, климат и теоктонические движения. Процесс горообразования в юго-восточном Казахстане, начавшийся в неогене, продолжается до сегодняшнего дня. Признаками современных движений являются землетрясения и колебания земной коры. На самом востоке находится Алтайская горная система. В пределы Казахстана входят Южный Алтай и часть Рудного Алтая. Средние высоты горной системы 2500-3500 м, наивысшая точка – гора Белуха (4506 м) . Одной из значительных горных систем на юге и юго-востоке Казахстана является Джунгарский Алатау (длина 450 км, ширина 100-250 км) , вершины гор которого покрыты вечными льдами. Низкогорный мелкосопочный рельеф Сарыарки представляет собой обособленную геоморфологическую область, высшая точка которой пик Аксоран (1565 м) . На юго-западе от Сарыарки расположено плато Бетпакдала – обширные пустынные степи. Манкыстауские горы состоят из трех хребтов, разделенных продольными понижениями. Плато Устюрт отделено от них Карынжарыкской впадиной и занимает пространство до Аральского моря. В Балхаш-Алакольской впадине распространены песчаные пустыни Таукум, Сарыесик-Атырау, Леккум, Мойынкум. Северная часть Казахстана занята южными окраинами Западно-Сибирской равнины, которые окаймляют возвышенность Сарыарки.