Прочитать письмо с пропусками. определи, как нужно заполнить каждый пропуск. впиши нужную информацию. thanks for your letter. how are you? yesterday we had a bus trip. we went i took pictures of there. you know, it was especially exciting because do you jr, i hope to hear from you soon. /

Hello
 to the national park
unusual plants and animals
we were with our guide
want to come with us next time?
Best regrads, ваше имя

У всіх людей є Батьківщина, якою вони пишаються. Цю землю не можна не любити і не поважати, вона, по своїй суті є священною для кожної людини, адже вони народилися на цій території, виросли і не раз промеряли її своїми ногами. Для мене цією священною землею є Україна.Я пишаюся тим, що саме ця країна стала для мене Батьківщиною. Я люблю її за ту неймовірну красу, якою вона володіє. Природа України просто невимовна, її не можна передати за до слів, ці красиві гаї, сади, поля потрібно бачити лише власними очима. Моя земля не тільки дуже гарна, але ще й родюча. Вона приносить прекрасний, багатий урожай фермерам і годує людей смачними плодами.Простори, якими володіє Україна, є просто безмежними і неосяжними. За це я теж люблю свою Батьківщину. Коли гуляєш парками чи вдалося виїхати на природу, побувати серед полів з золотистими колосками, то потім не хочеться заходити в будинок, а лише прогулюватися на свіжому повітрі.А адже повітря в Україні теж особливий. Тут влітку пахне свіжоскошеною травою, восени – дощами, які нагадують нам про те, що зовсім скоро потрібно буде набагато тепліше одягатися. Взимку повітря наповнене торжеством, люди перестають помічати те, що на вулиці похолодало, адже довкола витає святковий настрій. Напередодні Нового року всі починають вірити в чари і це прекрасно. Діти грають у сніжки, ліплять Снігову Бабу, спускаються з гірок, а кругом пахне свіжою випічкою.Весна – це пора, коли все навкруги пробуджується і від цього на душі стає дуже тепло і добре. Скрізь чується запах квітучих дерев і інших рослин. В цю пору року особливо красиво.

Богатая семья в церкви
Я никогда не забуду Пасху 1946-го года. Мне было 14 лет, моей младшей сестренке Оси 12, моей старшей сестре Дарлин было 16. Мы жили в доме с нашей мамой; наш отец умер за 5 лет до этого, оставив маму с 3-мя детьми школьного возраста и без денег.
За месяц до Пасхи пастор нашей церкви попросил каждого отложить немного денег для бедной семье. 
Когда мы пришли домой, то обсудили что мы можем сделать. Мы решили купить 50 фунтов картошки, чтобы продержаться на ней целый месяц. Когда мы подумали, что если мы будет выключать электрический свет как можно чаще и не слушать радио, то можно будет сэкономить денег на счете за электричество. Дарлин брала столько работы по дому и чистке дворов, сколько это было возможно, и мы обе присматривали за чужими детьми для каждого кого могли.
Каждый день мы считали деньги, чтобы понять, сколько мы смогли скопить. Ночью мы сидели в темноте и говорили о том, как бедная семья обрадуется деньгам,  полученным от церкви.
За день до Пасхи мы с Оси пошли в продуктовый магазин, где управляющий дал нам 3 20-ти долларовых векселя и 1 на 10 долларов, в обмен на нашу мелочь. У нас никогда не было столько денег.
Нам не терпелось поскорее попасть в церковь. Когда пастор собирал деньги, мама отдала ему 10-ти долларовый вексель, и каждый из нас, детей, по 20 долларов.
Когда мы шли домой после церкви, то всю дорогу пели песни. Позже днем подъехал священник. Мама подошла к двери и потом вернулась с конвертом в руках. Она открыла конверт, откуда выпала пачка денег. Там было 3 20-ти долларовых векселя, 1 на 10 долларов и 17 однодолларовых.