They ... the composition yet. Укажите правильный вариант ответа: haven’t written didn't write haven't wrote

ответ:2

Объяснение:потому что

1. on Sunday, I will prepare a festive/celebratory dinner.

2. This evening we'll not watch TV, we will read a new book.

3. We will meet our mother at 7 o'clock at the station.

4. When you arrive/come, they won't eat lunch, they will be waiting for you.

5. Tomorrow morning we are going to plant flowers around the school.

6. Students of the sixth form won't write the dictation next English lesson.

7. Come to a meeting with this writer, he will talk about his books.

8. What are you doing tomorrow afternoon?

9. Will they dance after the concert?

10. Next year, my older brother will learn French.

Объяснение:

Образ Фрідріха – один з головних в новелі «Гер переможений» Л;, його характеристика до розкрити його внутрішній світ та риси характеру.

«Гер переможений» характеристика Фрідріха

Фрідріх – полонений німець. Фрідріх виділяється з групи полонених, він хворий на сухоти.

 Зовнішність Фрідріха

«…Був худий, гнилозубий і брудний…»

Риси характеру Фрідріха

Добрий,

щирий,

чуйний,

поважно ставиться до дітей,

жінок;

працьовитий,

майстер виробів з цегли, будівельної справи;

цінує красу. (Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв (нагідки)

Фрідріх навіть в полоні намагався підтримувати любов до природи. Тому «коли протала земля» він копав грядочку та садив там квіти. Та діти розбивали грядку, розкидали каміння, кидали у них землею. Але герой не сердився. Він намагається розважити жорстоких дітей, пестить їх, співає їм пісні, робить прикраси з цеглин.

Діти любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав їх на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок.

Фрідріх дивував жінок «…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…»

Так, він переможений, але він — живий, він не втратив снаги до життя, уміння бачити красу в дрібницях. У нього була фотокартка, якою він любив хизуватися. На ній були двоє дівчаток у білих сукенках і білих черевиках. Це були його доньки. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме та поцілує власних дітей. На жаль, повернутися додому герою не судилося.

Коли туга за батьківщиною стає нестерпною, а хвороба виснажує, Фрідріх кінчає життя самогубством (повісився). Через багато років у стіні будинку, який зводили полонені, знаходять рукавицю з фотокарткою, із якої дивляться дві дівчинки, доньки Фрідріха, і немов запитують: «Ви не знаєте, де наш тато.