Чем отличается человек разумный от неандертальца в восприятии мира?

  от ближайшего вида — неандертальцев — человек разумный отличается рядом особенностей строения скелета (высокий лоб, редукция надбровных дуг, наличие сосцевидного отростка височной кости, отсутствие затылочного выступа — «костного шиньона», вогнутое основание черепа, наличие подбородочного выступа на нижнечелюстной кости, «кинодонтные» коренные зубы, уплощенная грудная клетка, как правило, относительно более длинные конечности) и пропорциями отделов головного мозга («клювовидные» лобные доли у неандертальцев, широко округленные у человека разумного). в настоящее время идет работа по расшифровке генома неандертальцев, которая позволяет углубить представления о характере отличий этих двух видов.

Биоценоз — это исторически сложившаяся совокупность людей, животных, растений, грибов и микроорганизмов, населяющих относительно однородное жизненное пространство (определённый участок суши или акватории), связанных между собой, а также окружающей их средой. Биоценозы возникли на основе биогенного круговорота и обеспечивают его в конкретных природных условиях[1]. Биоценоз — это динамическая к саморегулированию система, компоненты которой (продуценты, консументы, редуценты) взаимосвязаны. Один из основных объектов исследования экологии.

Объяснение:

Тканина це сукупність клітин з міжклітинною речовиною, подібних за розташуванням, будовою і функцій. Тканини людини містять міжклітинну речовину і утворюються із зародкових листків. Різноманітність тканин в організмі людини обумовлено їх розташуванням і функціональним призначенням. Епітеліальні тканини розміщені на кордоні між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму і здійснюють функції захисту, виділення та обміну речовин із середовищем. Основними видами епітелію є покривні і залізисті. Епітелій може складатися з одного (одношаровий) або з декількох шарів (багатошаровий) клітин. Сполучні тканини складаються з різних за формою клітин і розвиненого міжклітинної речовини. Ці тканини утворюють кістки, хрящі, входять до складу внутрішніх органів і з'єднують їх між собою. Цим тканинам належить виняткова роль у відновних процесах завдяки високій здатності до регенерації.