Значение папоротников в природе и в жизни человека (по 3-4 примера)

возможность получить хорошее образование и престижную профессию. в мегаполисе больше высших учебных заведений, а подготовка кадров на высшем уровне, и поэтому здесь так много иногородних студентов, каждый из которых мечтает, окончив университет, получить путёвку в жизнь и построить карьеру.развитая инфраструктура. в крупном городе в каждом районе есть школы и детские сады, поликлиники и больницы, крупные магазины, торговые центры и прочие учреждения, необходимые людям для полноценной жизни. жителям маленьких городов порой приходится ехать в крупные областные центры для получения квалифицированной медицинской , решения жилищных вопросов и по другим .теперь разберём минусы проживания в большом городе:

плохая экология. в больших городах много заводов, фабрик и прочих предприятий, выбросы которых загрязняют окружающую среду. некоторые соединения в воздух и вдыхаются людьми, другие вещества проникают в воду и тоже неизбежно устремляются в организмы людей. кроме того, в городах гораздо больше автомобилей, выхлопы которых также оказывают крайне негативное воздействие на экологическую обстановку.

перечисляя все недостатки, в их список стоит включить ритм жизни. в некоторых городах он просто бешеный, поэтому подстроиться под него привыкшим к размеренному существованию людям будет непросто.

обмін білків. білки їжі під дією ферментів шлункового, підшлункового та кишкового соків розщеплюються до амінокислот, які в тонкому кишечнику всмоктуються в кров, розносяться їй і стають доступними для клітин організму. з амінокислот в клітинах різного типу синтезуються властиві їм білки. амінокислоти, не використані для синтезу білків організму, а також частина білків, що входять до складу клітин і тканин, пі розпаду з вивільненням енергії. кінцеві продукти розщеплення білків — вода, вуглекислий газ, аміак, сечова кислота та ін вуглекислий газ виводиться з організму легкими, вода — нирками, легенями, шкірою.  

обмін вуглеводів. складні вуглеводи в травному тракті під дією ферментів слини, підшлункового та кишкового соків розщеплюються до глюкози, яка всмоктується в тонкому кишечнику в кров. у печінці її надлишок відкладається у вигляді нерозчинного у воді (як і крохмалю в рослинній клітині) запасного матеріалу — глікогену. при необхідності він